Ну нічого, мамо, будинок – це теж добре, зрештою, він і так нам дістанеться, – запропонувала дочка. – А краще, уже зараз перепиши цей будинок на нас двох, щоб потім не було непорозумінь, – підхопив її думку син. Поки вони мріяли, я сиділа за столом, дивилася на них, і не знала, як мені їм сказати, що в цьому будинку я збираюся жити не одна. Вони мені хустку і тискомір купили, а я заміж зібралася – один хороший чоловік зробив мені пропозицію і я погодилася. Думаю, що я заслужила на своє особисте щастя
– В 60 життя тільки починається, мамо, ми вітаємо тебе – на моєму ювілеї діти неабияк раділи, говорили гарні тости, бажали мені щастя, і навіть не уявляли, що
Мамо, а що бабуся мене не любить? – запитав мене мій молодший син, тримаючи в руках 20 євро. Я здогадувалась, чому у сина виникло таке дивне запитання. На його 10-річний ювілей бабуся подарувала йому всього 20 євро. І це при тому, що вона вже 17 років на заробітках в Італії і нічим нам не допомагає. Ну нехай нам, але внукам? У нас з чоловіком двоє синів, так бабуся їм жодного разу навіть на день народження 100 євро не дала. Вона вважає, що 20 буде цілком достатньо
– Мамо, а що бабуся мене не любить? – запитав мене мій молодший син, тримаючи в руках 20 євро. Я здогадувалась, чому у сина виникло таке дивне запитання.
Сину, а чому ти не пішов на ювілей сестри? Христина вас з Любою чекала, і неабияк засмутилася через те, що вас не було, – кажу я своєму сину. Олег не став крутити, чесно відповів, що це його дружина не захотіла іти. – Мамо, зрозумій мене правильно, тепер моя сім’я – це Люба, і я її маю слухати, – каже. Мені так прикро, що словами не передати. Мої діти не спілкуються між собою
– Сину, а чому ти не пішов на ювілей сестри? Христина вас з Любою чекала, і неабияк засмутилася через те, що вас не було, – кажу я своєму
Ні, і ще раз ні! – кажу я своєму чоловіку. – Телевізор – це занадто. Віктор зітхнув, він знав мій характер, і розумів, що мене важко переконати. – Я все розумію, телевізор коштує чимало, але ж я свої гроші витрачаю, не твої. Та й зрештою, можу я свою маму хоч раз в житті нормально привітати гідним подарунком? – Ти серйозно? Наш сімейний бюджет – це наші гроші. У нас зараз не найкраща ситуація, а ти хочеш витратити таку суму на людину, яка нас вигнала. Та чоловік вперто стояв на своєму – він купить мамі на ювілей телевізор
– Ні, і ще раз ні! – кажу я своєму чоловіку. – Телевізор – це занадто. Віктор зітхнув і потер скроні. Він знав мій характер, і розумів, що
Все, закінчую з заробітками, – якось пообіцяла я сестрі по телефону. – Давно пора, – зраділа Ліда. – У тебе ж уже все є, дім от лише який великий і чудовий. Повертайся, поживи трохи в тому добрі, що пристарала. Сестра була права, у мене вже є все, що треба для щастя, але от тільки нема з ким те щастя розділити, я давно розлучена, у нас з чоловіком дітей не було. Я поверталася додому після майже двадцяти років життя в Італії. Хотілося знову відчути рідну землю під ногами, вдихнути своє повітря. Скільки б ти за кордоном не був, як би не звик, але додому завжди дуже тягне
– Все, закінчую з заробітками, – якось пообіцяла я сестрі по телефону. – Давно пора, – зраділа Ліда. – У тебе ж уже все є, дім от лише
Що ти в ній знайшов? – скрушно хитала головою Марія. – Бідна, без роду-племені! – Але я її люблю, мамо. – Без мого благословення одруження не буде! Але Микола не відступився. Вони з Оксаною просто розписалися і поїхали в місто. Роботу знайшли, квартиру зняли. За кілька років у них народилося двоє дітей. Марія не кликала їх до себе і сама до них не їздила, поки не зрозуміла, що старшому сину вона не потрібна
Марія любила обох синів однаково, але до невісток у неї було різне ставлення. Ще коли хлопці були молодими, Марія вирішила, що їхні дружини мають бути найкращими. Адже її
Я крутила в руках 50 євро й не могла вирішити – передавати і їх, чи таки собі залишити. В той день я готувала посилку для доньки: традиційний набір – кава, макарони, олія, ну і, звісно, цукерки для внуків. В конверт вклала 750 євро, залишивши собі 50. Але раптом згадала, що Софія недавно жалілася – внучка залишилася без чобіт. Кілька секунд ще вагалася, але потім рішуче вклала останні 50 євро в конверт. Я якось без них протримаюся, а доньці потрібніше
Я крутила в руках 50 євро й не могла вирішити – передавати і їх, чи таки собі залишити. В той день я готувала посилку для доньки: традиційний набір
Марія така молодець, вона просто неймовірна людина, – хвалить мені сваху мій чоловік. Спочатку я думала, що робить він це із ввічливості та вдячності за допомогу, але все далеко не так – мій чоловік захопився Марією, нашою свахою. І все через мене. Якби я знала, що справа ось так обернеться, я б ніколи так не зробила. А тепер виходить, що я сама віддала свасі свого чоловіка
– Марія така молодець, вона просто неймовірна людина, – хвалить мені сваху мій чоловік. Спочатку я думала, що робить він це із ввічливості та вдячності за допомогу, але
Машина нам дуже потрібна, і тільки ти, мамо, нам можеш допомогти. Це ж всього 11 тисяч євро, – просить мене моя донька. Можливо, я б їй допомогла, якби не мій чоловік, який категорично проти того, щоб я дочці гроші давала. Він поставив мене перед вибором: якщо я знову віддам всі гроші доньці, він розлучиться зі мною, тому що я ставлю потреби доньки вище за наші спільні інтереси
– Машина нам дуже потрібна, і тільки ти, мамо, нам можеш допомогти. Це ж всього 11 тисяч євро, – просить мене моя донька. Можливо, я б їй допомогла,
Мамо, ти стільки років працювала, у тебе є так багато друзів, давай замовимо ресторан і відсвяткуємо як годиться, – запропонувала дочка. Спочатку я хотіла відмовитися, але мені на роботі дали непогану грошову винагороду і я вирішила, що це знак – будемо святкувати. Дочка сказала кликати всіх друзів і співробітників, я так і зробила, вийшло майже 30 осіб. Ми гарно відзначили мій вихід на пенсію в ресторані, звідки ж я могла знати, що це дочка мені вирішила “проводи” влаштувати. І ось на наступний день Наталка почала зі мною серйозну розмову про те, що мені вже час від них з’їжджати
– Нам поговорити треба, мамо. Коли ти плануєш переїзд? – каже мені донька, а я дивлюся на неї і не розумію, про що вона? Нещодавно я вийшла на

You cannot copy content of this page