fbpx
Щонеділі я приходжу до своєї сусідки, приношу їй щось смачненьке, та й намагаюся трохи поговорити. Цю літню жінку мені дуже шкода, адже вона все життя дбала про своїх дітей, а в підсумку на старість стала їм непотрібною
Щонеділі я приходжу до своєї сусідки, приношу їй щось смачненьке, та й намагаюся трохи
Перші кілька днів в селі я просто проспала, мені був потрібен сон. А потім я пішла в хату свого дідуся, яка відколи його не стало, стояла просто зачинена. В будинку було доволі холодно, я стала озиратися довкола. Раптом двері відчинилися, і в хату хтось увійшов. – Оксано, ти? Не сподівався я тебе тут побачити, думав, то твоя мама прийшла. Але я дуже радий, – зашарівся Сергій, мій колишній однокласник
– Оксано, нам треба поговорити. Я йду від тебе, – сказав мені чоловік. Від
В минулому році, якраз на Великдень, я приїхала додому у відпустку, і пообіцяла зятю, що допоможу купити їм машину. Але зараз змінилися обставини, і я не знаю, як про це розповісти доньці
– Без машини зараз дуже важко, до того ж, ти обіцяла, мамо, – стала
Я приїхала з заробітків, привезла з собою чималу суму, от донька і захотіла за ці гроші ремонт вдома робити. У цій справі я доньку підтримувала, бо заради ремонту будинку я в Італію і подалася. Хотіла щось заробити і собі на старість, і дітям допомогти. Але я не розуміла, чому з ремонтом не можна почекати два тижні, поки я у відпустці, щоб я вдома побула. Та Марина моя запалилася негайно все робити, викликала бригаду майстрів, а мене зять перевіз до сина
– Збирайте, мамо, речі, поживете у брата, поки ми ремонт будемо робити, – скомандувала
То був ранок суботи. Сергій пішов на роботу, а Андрійко ще спав. Мама прийшла до мене, вона так поспішала, бо сестра попередила, що приїжджає в неділю і хоче повернути собі все, що їй належить
– Залиш чоловіка сестри, чуєш мене, – стала картати мене мама, прибігши рано-вранці до
Коли донька закінчила школу, я поїхала на заробітки в Італію, бо треба було якось вибиратися із бідності. Поки я гроші складала, Іванка моя надумала заміж виходити. Приїхала я додому, щоб весілля зробити. Тоді я вперше і познайомилася з зятем і сватами. Ці люди мені не сподобалися, свої меркантильні інтереси вони не приховували з самого початку. – Свахо, Ви заробітчанка, тож сподіваюсь, Ви все і оплатите, – щебетала улесливо до мене моя сваха
– То треба бути заробітчанкою, і принести на день народження тисячу гривень! – голосно
Одного разу я додому повернулася раніше. Заходжу в кімнату, а там зовиця, речі мої в шафі перебирає і приміряє щось собі. Я дуже здивувалася, адже не очікувала такого від Тетяни. Вона пішла додому, а я вирішила своєму чоловікові все розповісти. Але, що реакція Андрія буде саме такою, я не сподівалася
Можна, на перший погляд, сказати, що моя проблема не така вже складна, звичайно, як
Щоб помирити своїх синів, я пішла на крайній крок – я вирішила зламати багаторічну систему байдужості, і стати першою людиною в родині, яка даватиме всім любов. Перше, що я зробила, це налагодила стосунки з своїми батьками. А ще, я помирилася із свекрухою. Їй теж я щиро все пробачила. Скажу відверто, зробити всі ці кроки було дуже важко, це складна трансформація роду, але тільки через любов родинне дерево здатне жити і буяти. Зараз між моїми синами нарешті запанував мир, і моє материнське серце щасливе
Я повернулася з роботи додому і зрозуміла, що два мої сини знову посварилися. Мені,
Весілля було в розпалі, гості якраз сіли за святковий стіл, аж раптом до нашого двору під’їхало авто, з якого вийшов доволі симпатичний чоловік, я навіть не відразу впізнала в ньому Юрія. Свого колишнього чоловіка я не бачила багато років, він не цікавився ні моїм життям, ні життям нашої доньки, тому я аж ніяк не сподівалася, що він приїде на її весілля. А він не просто приїхав, а зробив це так ефектно, що аж музики грати перестали, а всі гості замовкли
Весілля було в розпалі, гості якраз сіли за святковий стіл, аж раптом до нашого
Ліду донька стала просити гроші на весілля, адже родина в неї тепер буде багата, тому вона не хоче відрізнятися від них, щоб її бідність кидалася їм в очі. Ліда пішла до шафи, де відкладала гроші собі на останні дні. – Та поживу ще трохи, відкладу собі, доньці зараз важливіше, – промовила мати до себе. Ох, якби ж вона знала, яке майбутнє чекає її
Мені дуже шкода свою літню сусідку, не хотіла б таку старість для себе. Але

You cannot copy content of this page