— Жіночко, скажіть чесно, вам просто соромно зізнатися, що у вас немає чим заплатити
— Доню, ні! Весілля твоє я оплачувати не буду, робіть що хочете, хоч просто
— Слухай сюди, Надіє, і слухай уважно, бо повторювати я двічі не збираюся, —
— Олесю, а ти чого це мої зимові чоботи у сміттєвий пакет пхаєш? —
— Дружино, це всього лише папірці! Знімай кошти з рахунку, мама приїхала забрати спадок,
— Стіл повинен вгинатися від наїдків, а не виглядати так, ніби тут живуть жебраки!
— Тільки подивіться на це жахіття! — пронизливий голос Марії Петрівни порушив тишу затишної
— Ти хоч розумієш, що це за гроші?! — голос Олени тремтів, але в
— Мамо! Ти взагалі розумієш, що витворяєш? — різко кинула старша донька Галина, переступивши
– Мамо, а за що ви збираєтеся жити? – зухвало запитала мене невістка, стоячи