— Скидай взуття на ґанку й не вештайся по хаті, у мене тут якраз
— Маріє Іванівно, я ваші філіжанки з розписом переставила на саму верхню полицю, куди
— Свахо, а ви коли додому збираєтеся? Галина навіть не здригнулася. Тільки акуратно довела
— Світлано, ну ти ж прекрасно розумієш, що моя мама не справиться сама. Отож
— Не будь жадібною, поділися клієнтами і контактами, це ж твоя рідна зовиця, а
— Ти що, для рідної сестри кількох помідорів пожаліла? — запитала Люба й ображено
— Ти взагалі розумієш, що ти робиш, Марино?! — різко кинула сусідка й давня
— Поки це квартина не буде переписане на мою маму, я звідси не рушу
— Тобі вже п’ятдесят п’ять, і в тебе тільки копійчана зарплата медсестри, то нащо
— Та тягни вже цей старий мотлох швидше, чого ти над кожною коробкою трусишся,