— Якщо свекруха робить дорогий подарунок, чекай підступу, — сказала мені подруга ще перед
— Та хто її годує, мою Марину? Я годую! — Микола стукнув виделкою по
— Невістко, не вигадуй! Якщо подарувала від щирого серця, то яка різниця, у кого
— Мамо, скільки можна мовчати й робити вигляд, що все справедливо?! — голос Світлани
— Ти взагалі розумієш, що вона перейшла всі межі?! — голос Олени зривався на
— Мамо! Ну звідки я тобі гроші ті візьму?! У мене що, власна друкарська
— Оксаночко, доню! Невісточко моя — тихим, тремтячим і до неможливого вибагливим голосом промовила
— Я більше з внуками сидіти не буду! — різко випалила Олена, поставивши важку
— Мамо, чуєш! Я не зможу сам, грошима допоможи, — лунав у телефоні стурбований
— Свекрухо! Забирайте свої сумки і виходьте за двері! З мене досить! Голос Ольги