– Не приходь, мамо, нас удома не буде, – сухо й холодно пролунав у
— Якщо ти знову віддав частину заробітку своїй сестрі, то сьогодні на вечерю в
— Твій батько кілька днів і в літній кухні побуде, не біда, а мамі
— За таку річ і пів життя віддати не шкода, правда, Настуню? А ти
— Софійко, не починай. У мене тиск підскочив, я ледве на ногах стою. Мені
– Тетяно, а тюль на кухню краще брати льоновий чи такий, щоб легко прати?
— Тарасе, ти серйозно? Ви ще навіть речі з машини не витягли, а вона
— Галю, я йду від тебе. До Надії. Вона готує так, як колись моя
— Павле Васильовичу, а ви знаєте, що порядний сім’янин із двадцятип’ятирічним стажем не має
— Ти що, рідній матері не рада, що стала в дверях і навіть у