Українці Сьогодні

Катрусе, ти? Оце так зустріч! – Олег підійшов до сусіднього столика в кафе, щоб привітатися з жінкою, з якою вони не бачилися майже 20 років. – Тепер я Катерина Іванівна. І не розумію, чому ти так радієш нашій зустрічі, після всього, що ти зробив? – спокійно допиваючи свою каву, відповіла Катерина. – Катрусю, облиш, це ж коли було? Я і справді дуже радий тебе бачити! Не дочекавшись запрошення, Олег підсів за столик до молодої жінки, і з цього моменту почалася друга серія їхніх стосунків

– Катрусе, ти? Оце так зустріч! – Олег підійшов до сусіднього столика в кафе,

Життєві історії 0

Весілля для Валентини і її нареченого зробили її власні батьки. Хоча вони жили бідно і їм довелося позичити великі гроші, але вони раділи дуже, адже свати пообіцяли, що натомість вони свої гроші відкладені дадуть молодятам на перший внесок на квартиру, щоб в них було власне житло. Гроші батьки Валентини ой як довго після того весілля повертали, а самі стали чекати чи виконають свою обіцянку свати

Коли Валентина зі своїм чоловіком збиралися одружитися та грати весілля, то мама й тато

Життєві історії 0

Христино, навіщо тобі стільки ковбаси? – питає чоловік у дружини, яка у свій продуктовий візочок поставила кілька видів не дешевої ковбаси. – Що ти задумала? Дружина лише посміхнулася, і сказала, що він зрозуміє пізніше, тому поки-що нехай просто довіриться їй. Максим, який знав, що Христина, якщо вже щось задумала, то від свого не відступиться, попрямував за нею вслід. Вони набрали повний кошик продуктів і пішли на касу

– Христино, навіщо тобі стільки ковбаси? – питає чоловік у дружини, яка у свій

Життєві історії 0

Мама твоя, отже і тобі жити з нею, – заявила мені донька. – Поки ти в Італії собі жила, я доглядала бабусю, а тепер, коли ти повернулася, це вже твій клопіт. Додому я приїхала всього два тижні тому. А до того я була в Італії 22 роки. Поїхала я туди від безвиході, але за словами доньки так виглядає, що я туди відпочивати подалася. Зараз Зоряна, моя донька, злиться на мене через те, що я купила квартиру, і планую в ній сама жити. А донька хоче, щоб це житло я віддала їй

– Мама твоя, отже і тобі жити з нею, – заявила мені донька. –

Життєві історії 0

Як можна було прийти на ювілей з тисячею гривень? – обурювалася моя сваха, розпинаючись перед своїми родичами, і думаючи, що я їх не чую. – А ти добре дивилася? Може там ще які євро є? – Якби не так. Немає там нічого. Просто тисячу гривень. Як на сміх. Теж мені заробітчанка. Я швиденько повернулася за стіл і зробила вигляд, що нічого не почула. Та мені так прикро стало, що я майже відразу сказала, що у мене розболілася голова і я їду додому

– Як можна було прийти на ювілей з тисячею гривень? – обурювалася моя сваха,

Життєві історії 0

Якось Анну до себе покликав свекор, який, як їй здавалося, завжди жив своїм життям і не втручався в їхні справи. Та цього разу батько чоловіка неабияк здивував. Він витягнув згорток, в якому було багато грошей, і передав всі гроші невістці. – Нічого мене не питай. Просто бери їх і втікай, – сказав Михайло Тарасович. Анна зрозуміла, що це єдиний шлях для неї хоч щось змінити, і зробила так, як порадив свекор. Грошей, які він дав, Анні вистачило на перший час. А потім її життя дуже змінилося – вона і роботу знайшла, і ще раз заміж вийшла

– Олексію, мені в село треба поїхати. Може підвезеш? – несміливо запитала Анна свого

Життєві історії 0

Коли свекрухи Тамари не стало, вона свою квартиру залишила в спадок не їй, а її синові. Микола, після одруження, відразу продав її, взяв кредит і більшу купив. Мати дуже раділа, що має такого толкового сина. А коли донька виходила заміж, то квартири вирішила їй не давати, їм з чоловіком дуже не сподобався зять, і вони стали приглядатися до нього

– Зять у нас таки дуже хитренький, Роман цей, – говорить Тамара Іванівна, –

Життєві історії 0

Твоя мама може і в літній кухні пожити, – каже Лариса, моя невістка. – Я не можу їй цього сказати. Вона ж образиться, – проситься мій син Іван. – Нічого тобі не можна довірити, – каже невістка. – Тоді я сама спробую її переконати, думаю, що мені вдасться, адже ми з нею як-не-як подруги. Я вже й не рада була, що почула цю їхню розмову. Так відразу стало неприємно, що мені аж в горлі пересохло

– Твоя мама може і в літній кухні пожити, – каже Лариса, моя невістка.

Життєві історії 0

Я не піду на це весілля, і ніколи не прийму батькову дружину, а його самого я і знати не хочу, – заявила моя внучка. І мене попередила, що якщо я піду на це весілля, то і бабусі в неї не буде. А мені хочеться підтримати сина, бо ситуація і справді не проста. Владислав може і винен, але ж я мама, і я його розумію

– Я не піду на це весілля, і ніколи не прийму батькову дружину, а

Життєві історії 0

Ольга дуже довго відкладала гроші, адже у неї донька одна, чоловіка давно не стало і заробляє вона небагато, тому хотіла хоч якось Ірині допомогти. А коли донька вийшла заміж, то на весілля мати їй ті гроші подарувала зі словами: – Гляди ж, зятю, лише на ці гроші ремонт в квартирі вашій зроби. Зять пообіцяв тещі, що таки зробить гарний ремонт, та потім у нього з’явилися інші плани

Ольга встала дуже рано, спакувала домашніх пирогів, які спекла спеціально напередодні, і смачненьких страв,