Ранок у квартирі Мар’яни та Павла завжди пахнув однаково: свіжозмеленою кавою, прасованою білизною та
Ти ж хотіла як краще, правда? Щоб усе «по-людськи», щоб сім’я була купи, щоб
Це була субота, яка мала стати черговою копією десятків попередніх. Сонце над Поділлям стояло
Осіннє сонце над Вінницею вже не гріло, а лише відкидало довгі, втомлені тіні на
— Дивлюсь я на тебе і не розумію — ти наївна, чи ти дурепа,
Ранок вівторка не віщував нічого особливого. Наталя прокинулася за п’ять хвилин до будильника —
Дмитро любив цифри. Цифри були логічними, передбачуваними й ніколи не зраджували. Якщо в таблиці
— І ти справді думала, що він обере тебе, а не мамині голубці та
Осіння мряка за вікном львівської перукарні здавалася Марії чимось декоративним, далеким від того затишку,
За вікном старого будинку в затишному передмісті Вінниці повільно догорав золотавий вересневий вечір. У