Українці Сьогодні

Скільки ти з собою грошей привезла, Марино? – питає мене чоловік. – Петре, я ще сумки розкласти не встигла, а ти вже про гроші. Краще б ти мене спитав, як я з дороги, чи не втомилася, – кажу. – І нащо тобі гроші? – Мирон гарну машину пригнав, треба брати, – спокійно каже мені мій Петро. Щойно я приїхала додому, як чоловік мій мені заявив, що я маю йому машину купити. Ціна питання – якраз 12 тисяч, це сума, яку я зазвичай привожу з собою додому

– Скільки ти з собою грошей привезла, Марино? – питає мене чоловік. – Петре,

Життєві історії 0

Чоловік повернувся додому і, несподівано, зізнався Вірі, що вже три роки зустрічається з іншою і місяць тому в них з’явився син, тому він йде до них. – Наша донька вже доросла, а син мій малий, тому я маю бути з ними. Віра не знала, що й сказати, бо всі бачили, яка в них зразкова сім’я, але чоловік мав іншу родину, тому вона не вмовляла його залишитися, а стала допомагати збирати речі йому

17-річна Дарина сиділа на краю ліжка, на душі було важко. Того вечора, коли вона

Життєві історії 0

От як це ти не можеш? Ти ж молодша донька, хто як не ти маму догляне? – казали Валентині дві її старші сестри, коли вона теж вирішила з села їхати. Валентина не те, щоб ображалася на своїх сестер, але і не вважала, що вона їм щось винна. Хату матері вона теж категорично відмовилася продавати, адже це якір для мами, там залишилося багато її речей і спогадів. Та й вони планують приїжджати час від часу додому. – Не думали ми, що тебе гроші так швидко зіпсують, сестри так не чинять, – ображено сказали Валентині дві її старші сестри

– От як це ти не можеш? Ти ж молодша донька, хто як не

Життєві історії 0

Щось сталося мамо? Чого ти дзвониш? – перелякано питає син, коли побачив, що я йому телефоную. Перед тим я довго я дивилася в вікно, після того, як новин по телевізору наслухалася. А потім таки наважилася на дуже важливий крок – взяла телефон і набрала сина. – Привіт, сину, нічого не сталося, просто захотілося почути твій голос, – кажу і від хвилювання ледь сама не плачу

– Щось сталося мамо? Чого ти дзвониш? – перелякано питає син, коли побачив, що

Життєві історії 0

Коли Валентину покинув чоловік, мама її продала свою хату і приїхала до доньки глядіти онуків, за спільні гроші вони купили квартиру. Час минав, онуки виросли, Валентина чоловіка зустріла і заміж зібралася, але де ж тепер маму вона має подіти

– Я вже їм добре заважаю тепер, відчуваю це все сама, без зайвих слів,

Життєві історії 0

Мамо, гроші треба, – каже мені син. – І тебе, сину, вітаю з святом! – кажу. – А цього разу на що гроші потрібні? – Я тут з Марічкою зустрівся, а вона каже, що треба обновки на Великдень. Ми з нею в магазин пішли, а тут такі ціни, що я за голову вхопився. Вибач, мамо, але без тебе ніяк не впораюсь. Дай хоча б триста євро, – просить Володимир. – Бабусю, привіт! Як справи? – махає мені у екран телефону старша внучка. Глянула я на неї, шкода мені її стало, то я і кажу сину, що добре, дам стільки, скільки треба

– Мамо, гроші треба, – каже мені син. – І тебе, сину, вітаю з

Життєві історії 0

Не вдасться тобі це зробити, не варто ворушити минуле, – каже мені мій чоловік. – Марто, ти ж розумієш, що забагато часу пройшло. – Я все розумію, але я мушу спробувати, – кажу. – Розумієш, це ж мої батьки. – За всі роки вони стали чужими, минулого не повернеш, а розбиту вазу не склеїш, – каже чоловік. – Я не зрозуміла, ти зі мною ч ні? – питаю. – Так, Мартусю, – посміхається Олексій. Він у мене дуже хороший, і я була впевнена, що він стане на мою сторону. – Тоді слухай мене і допомагай

– Не вдасться тобі це зробити, не варто ворушити минуле, – каже мені мій

Життєві історії 0

Одного разу Тетяна Михайлівна, потайки від свого сина, запросила до себе невістку на чай. – Я для своєї свекрухи ніколи нічого не шкодувала, все давала їй, усім їй допомагала, а ви так добре живете, але ти мені й гривні дати шкодуєш. Ольга трохи помовчала, а потім мовила: – То може ви їй телевізор новий купували, чи в санаторій возили, що ви робили для неї таке? – Давно то було, не пам’ятаю, – Тетяна Михайлівна схвильовано відповіла

Андрій стояв біля самого дзеркала, поправляючи свою краватку і мимохідь перевіряючи, чи добре сидить

Життєві історії 0

Наталю, вже скоро два роки мине, як ти залишила мене і повернулася до батьків. Невже ти не можеш пробачити ту зраду, я ж вас дуже з донькою люблю, ви – все, що мені потрібно в цьому житті, повертайся, ми ж так щасливо жили. Ну вибач мене, благаю, – сумно сказав чоловік. Наталя підійшла до Миколи, взяла продукти і гроші, які він привіз і попрямувала до батьківської хати. Вона так багато хотіла сказати йому, але не могла, не могла

Того недоброго дня Наталя вирішила раніше повернутися з роботи, щось не дуже добре їй

Життєві історії 0

Надійко, це ж свята. От як я маю сказати родичам, щоб вони не приїжджали? – каже мені чоловік. – Мама вже збирається до нас, в понеділок приїде. – І що вона збирається у нас цілий тиждень робити? Великдень аж в неділю, – уточнюю я. – Так не тиждень, два тижні мама збирається у нас гостювати, – попередив чоловік. В мене слів забракло. Що я робитиму з свекрухою два тижні

– Надійко, це ж свята. От як я маю сказати родичам, щоб вони не