Життєві історії

Лише тепер, через 12 років, син нарешті став дуже цікавитися моїм життям і моїми планами на майбутнє. А захвилювався він так тому, що я зібралася в Італії заміж виходити. В руках у мене кругленька сума, яку я за цей час заробила, і син боїться, що ці гроші йому не дістануться

Пів року тому моя єдина донька вийшла заміж. Ми з батьком так раділи, коли дізналися, що зять наш заможна людина. Свекри відразу забрали нашу Надійку жити до себе. Зараз вона там щаслива, а у мене лише смуток на душі

Якось пізно ввечері у двері моєї квартири подзвонили. Я нікого не чекала в гості, подумала, що це хтось із сусідів. Коли відчинила двері, здивувалася – на порозі стояла моя колишня свекруха. Просто стояла та плакала. Я не могла на це дивитись, запросила її зайти, налила чаю. Вона розповіла мені, що зараз їй нема де жити, бо невістка продала будинок. Мого колишнього чоловіка не стало рік тому, будинок він оформив на свою дружину. А та вирішила продати нерухомість, і доля її літньої свекрухи її не цікавила

Я зараз така здивована вчинком своєї сусідки, що досі повірити не можу, що мати може так вчинити. Телефонує Тамара синові своєму єдиному на днях, який трьох дітей має – я, Миколо, ближче до Нового року на пенсію виходжу, платять там копійки, тому готуй мені щомісяця 3 тисячі гривень

Я попросила невістку, щоб вона прийшла і допомогла мені приготувати все на поминки за чоловіком. Але Інна відмовилася, бо в цей час поїхала святкувати день народження подруги. А через тиждень після цього невістка таки завітала до мене в гості. Торт навіть принесла. Я думаю – з чого б це? Напевно, їй точно щось від мене треба. І я не помилилася. Невістка сказала, що у них є до мене серйозна розмова. Вона хоче, щоб я свою квартиру на сина переписала, вже

Як тільки батьків не стало, я потайки від своєї сім’ї, допомогла оформити їх хату своїй сестрі на себе. Я відразу написала відмову, так совість підказала мені. Діти образилися потім, бо дуже хотіли грошей, але найбільше мене здивував мій чоловік

Нещодавно до нас зовиця прийшла, начебто, в гості, але стала просити, щоб ми їй позичили 100 тисяч гривень. Чоловік вже кинувся до нашого сховку, щоб дати сестрі те, за чим вона прийшла. Але я його зупинила. Запитала зовицю, на який термін вона зичить у нас ці гроші. – Як тільки зможу, так зразу і віддам, – сказала сестра чоловіка. – Вам і так не потрібні ці гроші, вони у вас просто лежать. Я дала їй лише 5 тисяч гривень. Бо вважаю, що зичити треба таку суму, яку не шкода подарувати. І це все. Більше нічого не збираюся давати

Я приїхала додому через 4 роки з грошима на квартиру. Стали тоді сини сперечатися між собою, кому першому я маю житло придбати. Та я їх дуже швидко заспокоїла, сказала, що житло я купую собі. Що тут почалося! Сини з невістками стали говорити мені, яка я погана, що ні одна мама такого б не зробила, але мені байдуже

Як тільки бабусі не стало, мама приїхала з Італії і стала її хату на себе оформляти, мовляв, вона єдина спадкоємниця її. Я дуже засмутився, бо думав, що ця хата належить мені, бо я доглядав за бабусею чимало років. Мати не проти, щоб я з ними жив, каже, що ніхто мене не виганяє. Але хату цю вона своїй доньці залишить, моїй рідній сестрі, адже хоче, щоб вона її доглядала

Тетяна своєї сільської рідні завжди соромилася, у неї в місті всі друзі були з вишуканими манерами, так що родичів своїх вона до себе в гості ніколи не запрошувала. Та в село Тетяні таки довелося повернутися. Пішов від неї її багатий чоловік, знайшов собі молодшу і кращу. А її виставив за двері без нічого, бо за час їхнього сімейного життя він все майно так грамотно оформив, що комар носа не підточить – Тетяні нема на що сподіватися і претендувати. Тож єдиним виходом для неї було повертатися в село до батьків, принаймні на перший час, поки вона щось не придумає