Одного разу мені дзвонить тітка і просить її з чоловіком відвезти на дачу. Я їм і відповів, що цього разу не зможу, бо маю справи. Відтоді мені вони більше не телефонують і нічого не просять, а батько на мене косо дивиться. Він любить повторювати, що з родичами так не можна, бо хто, як вони, підтримають у скрутну хвилину. тільки от щось досі ніякої підтримки з їх сторони я не бачив
Ще з дитинства наша рідня часто збиралася у кого-небудь за столом, часто ці родинні посиденьки були у нас. Тоді наша сім’я здавалася мені дружною. Але то було дитинство і коли я ріс, наше спілкування все більше зводилося нанівець. Хоча жили ми в одному місті. Зараз мені 24 роки і ми практично не спілкуємося. Мої батьки […]