Без рубрики
Мого чоловіка мама виховувала одна. З своїм татом він познайомився вже будучи дорослим. Батько пішов від матері, коли Віктору був рік. Свекруха прожила одна, заміж більше не виходила.
Я думала, що ми з донькою найважливіші в житті мого чоловіка, але з’ясувалося, що це не так. Чоловік завжди розповідав, що його сім’я – це ми, а тепер
Я відразу після школи я поїхала з дому на навчання в сусідню область. Коли закінчила університет, знайшла роботу, вийшла заміж, тому в своє рідне містечко повертатися не хотілося.
Ми з Олександром одружилися чотири роки тому. Відразу після весілля ми пішли жити в квартиру, яку мені подарували мої батьки. Вони забезпечили мене житлом і на цьому їхня
Валентина дуже тішилася своєю великою родиною, онуків і дітей вистачає. Вона вдова, чоловіка вже кілька років немає, жити в трикімнатній квартирі одній їй сумно. Вона вийшла на пенсію,
Ще з дитинства наша рідня часто збиралася у кого-небудь за столом, часто ці родинні посиденьки були у нас. Тоді наша сім’я здавалася мені дружною. Але то було дитинство
Ми з чоловіком вже пенсіонери, живемо лише на пенсію. Грошей не вистачає, то ж ми вирішили попросити в борг у сина. Небагато – всього дві тисячі гривень. І
– Дочці, звичайно, дуже не сподобалося те, що Сергій з сім’єю до нас переїжджає! – розповідає 60-річна Валентина Семенівна. – Каже, мамо, ти що, це нереально, як ми
– Оксано, виходь за мене заміж? – розгублено сказав Андрій. – Вибач, Андрію, але ти мені як брат рідний, а люблю я Олександра. Андрій був вельми засмучений: –
У мене син, 4 роки. Дитина ходить в садок, і як водиться, часто хворіє. Я вже з своїми лікарняними так набридла шефу, що він попередив мене, що ще