Життєві історії
– Марія така молодець, вона просто неймовірна людина, – хвалить мені сваху мій чоловік. Спочатку я думала, що робить він це із ввічливості та вдячності за допомогу, але
— Та вже й телефон хоч узяла б! — сказала сусідка Тамара Дмитрівна, яка хвилювалася дуже. — Третю годину їй дзвоню! У мене ж м’ясо в духовці печеться,
– Машина нам дуже потрібна, і тільки ти, мамо, нам можеш допомогти. Це ж всього 11 тисяч євро, – просить мене моя донька. Можливо, я б їй допомогла,
– Нам поговорити треба, мамо. Коли ти плануєш переїзд? – каже мені донька, а я дивлюся на неї і не розумію, про що вона? Нещодавно я вийшла на
– А чого ти до мене приїхала, мамо? Ти ж все життя Надії допомагала, от тепер до неї за допомогою і звертайся! – заявив мені син. Віталій навіть
– Щось наша Анна останнім часом наче розцвіла. Зізнавайся, у тебе хтось є, з ким це ти так мило щодня щебечеш по телефону? – у подруг-заробітчанок нараз з’явилося
– Машину, свахо! Дозвольте нагадати, ви обіцяли моєму сину машину, – стала за столом мені висловлювати претензії мама мого зятя. – І що з того, що обіцяла? А
– Насамперед ви – бабуся, і у вас є обов’язки, – каже мені невістка Ніна. Зазвичай вона намагається мовчати і поводитися гречно, але зараз вона не витримала і
– Вареники у неділю – це тема. Смачніших, ніж твої, я не їв ніколи, – нахвалює мене мій колишній чоловік, доїдаючи ще добавку. А заодно цікавиться справами наших
– Бабусю, ти вибач, але я до тебе більше не піду, – каже мені моя онука Соломія. – А що сталося? Ти образилася? – питаю. – Так. І