Головна

op

У грудні моя рідна сестра Оксана повернулася з заробітків. Вона попросила мене зібрати всю родину, щоб зустрітися і поговорити. Я відразу запідозрила, що справа може стосуватися спадщини. “Ось воно, – подумала я, – зараз почнуться розмови про те, чому їй нічого не дісталося”. Але Оксана приїхала з іншою метою. За столом вона сказала, що хоче поділитися тим, що має
Життєві історії 0
Ми з сестрою Оксаною ніколи не були близькими. Життя нас розвело в різні боки: я залишилася в рідному селі, першою вийшла заміж і взяла на себе господарство, а
Та вам, свахо, і Італії не треба! Ви тут все з таким розмахом зробили! – кажу щиро з захопленням, але не вірю своїм очам, що мама мого зятя такий величезний будинок збудувала не бувши жодного дня на заробітках. – Не перебільшуйте, свахо, нічого надзвичайного, дім як дім, – каже мені сваха і запрошує до хати заходити. І лише коли я увійшла, мені в голову прийшла думка, якої я ніяк не можу позбутися – сваха збудувала свій будинок за мої гроші
Життєві історії 0
– Та вам, свахо, і Італії не треба! Ви тут все з таким розмахом зробили! – кажу щиро з захопленням, але не вірю своїм очам, що мама мого
Цього року я планувала приїхати додому на Різдво, як завжди. Дочки чекали на мене, вже готували традиційні вареники, узвар, кутю. Але ще до початку грудня я стала помічати дзвінки від Люди й Наталі, причому кожна телефонувала нишком, коли була впевнена, що інша сестра не підслухає. Коли я зрозуміла в чому справа, я передумала їхати додому зараз, приїду на Великдень і з сюрпризом, який донькам не сподобається
Життєві історії 0
Приблизно двадцять років тому я вперше переступила кордон Італії, не знаючи ні мови, ні місцевих звичаїв. Мені було важко, але я тоді дала собі слово – мусиш вистояти,
Помилки не було, на пошті Анна показала свої документи і їй видали величезну коробку. Світлана мимоволі посміхнулася: – Добре, що я пішла з вами, а то самі ви б її не дотягли. Анна уважно роздивлялася адресу відправника, але все було написано на іноземній мові, тому вона попросила прочитати Світлану. – Посилка з Німеччини, від Діани. Зачекайте, це ж попередня власниця моєї квартири, ваша колишня сусідка. Світлана викликала таксі,  бо сама б не змогла донести коробку. А вдома вони її відкрили, і побачили нову тепленьку куртку, нові чоботи, а ще, дорогий кухонний комбайн. Поряд з ним була записка
Життєві історії 0
– Анно, до вас посилка прийшла. Треба вам піти на пошту і забрати, – сусідка подзвонила Анні в двері з самого ранку, бо побачила повідомлення. Анна здивовано крутила
До дев’ятої вечора зал був переповнений. Лариса вже не могла порахувати, скільки людей прийшло. Офіціанти ледве встигали розносити їжу й напої. Адміністратор ресторану підійшла до Лариси з рахунком. Сума була вдвічі більшою за очікувану. Лариса глибоко вдихнула й підійшла до свекрухи: – Наталіє Василівно, ми домовлялися, що за решту гостей заплатите ви? – Ой, Ларисо, не переймайся, – недбало махнула рукою свекруха. – Головне, що свято вдалося! А мій син за все заплатить. – Взагалі то, це мій чоловік і він не зобов’язана платити за ваших знайомих! – не витримала Лариса
Життєві історії 0
Лариса вже давно звикла, що її свекруха Наталія Василівна – людина з непростим характером. Але, незважаючи на всі примхи та непорозуміння, які виникали між ними, вона завжди намагалася
Чоловікові про свій приїзд я нічого не сказала, не те, що хотіла сюрприз зробити, ні, просто він останнім часом якийсь такий зайнятий, що у нас і не було нагоди нормально поговорити. Я запитала водія буса, чи є у нього місце на найближчий рейс, сіла і поїхала. Тепер навіть не треба зустрічати, бо водії підвозять нас під самий дім. Приїхала я зранку, десь о восьмій годині. Я знала, що в такий час чоловік ще мав би бути вдома. І в цьому я не помилилася, він був, але не один. Миловидна жіночка, років так 50-ти, в моєму халаті і в моїх тапочках спокійно пила на кухні каву разом з моїм чоловіком. Від несподіванки я стала в дверях, і не знала, що мені робити. Незнайомка встала з-за столу, пішла в кімнату. А мій чоловік вирішив мені усе пояснити
Життєві історії 0
– Меблі ще треба, Тамаро. І камін було б добре зробити у великій кімнаті, – каже мені чоловік. – То може б ти додому не їхала на свята,
Весілля сестра робила в місцевій їдальні. Інтер’єр залишав бажати кращого: пластикові столи, старі стільці, гірлянди, які ледь світилися. Однак найголовніше було попереду – святкування. – Головне, що молоді щасливі, – шепнула я чоловікові, намагаючись не звертати уваги на деталі, з весілля ще ніхто голодним не пішов. Та перше розчарування прийшло разом із стравами. – Ну що, смачно? – підморгнув чоловік, ледь ковтаючи шматок м’яса. – Неймовірно! – відповіла я, та ми ще не знали, що нас чекає далі
Життєві історії 0
Коли моя двоюрідна сестра Галина запросила нас із чоловіком на весілля її дочки Наталі, я була дуже рада. Весілля – це завжди радість, можливість зустрітися з родиною та
Ганна з таким смаком їла гарячий борщ, що у неї аж щоки порожевіли. Потім ще кількома дерунчиками пригостилася, сил у неї настільки додалося, що вона навіть сама чай зробила і сусідку пригостила. Раптом їхню розмову перервав телефонний дзвінок, на екрані висвітилося Син. Ганна радісно підняла слухавку, хотіла похвалитися, що вона щойно смачно поїла, але син наказав їй збиратися, сказав, що завтра за нею приїде, і просив, щоб вона речей брала з собою по мінімуму. – Синку, а як же Мурчик? Я без нього не поїду, – тихо сказала Ганна. – Кота сусідам віддаш. І щоб більше однієї сумки не збирала, – скомандував Вадим, сказав, що поспішає, і поставив слухавку
Життєві історії 0
– Ну що сказав тобі твій син? Коли тебе забере? – цікава сусідка, яка прийшла провідати Ганну, розпитувала її про те, коли ж нарешті вона до сина переїде.
У внучки був день народження, і я вирішила їхати, купила багато подарунків, в конверт поставила три тисячі гривень. Але колишня невістка мене навіть до хати не запросила. Ми постояли на подвір’ї під холодним вітром. Я намагалася завести розмову, але Марія відповідала односкладово. Врешті вона сказала: – Нам пора йти. Дякую за подарунки. Я стояла й дивилася, як вони йдуть до під’їзду. Марія навіть не озирнулася. А я залишилася одна, з важким тягарем на душі
Життєві історії 0
Моє життя змінилося назавжди, коли мій син Сергій розлучився з невісткою Марією. Я завжди вважала Марію чудовою дружиною і матір’ю для моєї внучки Насті. Коли у них народилася
До свого 50-річного ювілею Лариса особливо не готувалася, але сподівалася, що чоловік гарним словом її привітає, і хоча б букет квітів подарує. Прокинулася вона з самого ранку, приготувала чоловікові сніданок, але Юрій швиденько поснідав, і не сказав дружині ні слова. Дещо засмучена, Лариса і сама стала збиратися на роботу, в надії, що ввечері чоловік таки її привітає. Перед виходом з дому Лариса глянула на себе в дзеркало, а вона ще таки нічого, хоч і цифри вивели їй сьогодні 50. У важких роздумах вона побрела на роботу, ще не підозрюючи, що її життя скоро зміниться
Життєві історії 0
До свого 50-річного ювілею Лариса особливо не готувалася, але сподівалася, що чоловік гарним словом її привітає, і хоча б букет квітів подарує. Прокинулася вона з самого ранку, приготувала

You cannot copy content of this page