Моя донька довго з сусідом зустрічалася, а коли дізналися, що вона чекає дитину, то одружитися вирішили вони. Вже до весілля йшло приготування, але батьки нареченого за щось там дуже образилися на мою дитину, і наречений відвернувся від Мар’яни. Я тоді й подумати не могла, що це я в усьому винна
А на сьогоднішній день моїй єдиній донечці Мар’яні вже 35 років, доросла й самостійна людина. Хоча, на жаль, в особистому житті у неї не складається зовсім, але три
Я ніколи й не думала, що доля мене занесе аж в Італію, адже я жінка родом з села, за кордоном жодного разу не була, але доля склалася так, що мені довелося заробляти одній на себе, своїх двох дітей, ще й маму стареньку. Коли чоловіка не стало, ми якраз в свекрів до того жили, то я зрозуміла, що жити сама в них не буду, бо я для них людина чужа, рано чи пізно вони мене попросять на вихід, бо і них є дитина своя. Відтоді й почалися для мене серйозні зміни
Так вийшло, що я вже 5 років, як працюю в Італії. Коли не стало мого чоловіка, я залишилася, на жаль, практично, без житла, адже ми жили в його
Чоловік нещодавно з роботи пізно повернувся і заявив мені, що він дуже втомився на роботу далеко добиратися, адже встає в 5 годин, а лягає в 10. – Буду окрему квартиру орендувати собі, мені в Києві жити дуже подобається. Я стала вмовляти, що це не вихід, так багато сімей розпадається, та Андрій мене слухати не став, а відразу набрав ріелтора
Ти навіть й не думай погоджуватися на таке, адже такого навіть і допускати не можна заміжній жінці! – наголошують усі подруги моїй знайомій Валентині. – Адже, якщо ти
Коли я дізналася, що в чоловіка є інша, дочекалася, коли він додому повернеться і, навіть не вислухавши його, виставила з речами за двері. А потім, добре подумавши, зрозуміла, що погарячкувала і вирішила хоча б поговорити з ним, розпитати чого йому зі мною не вистачало, адже йому заздрили усі чоловіки, що має таку дружину як я. – Я ще подумаю, Маріє, чи повертатися до тебе, – несподівано сказав мені чоловік
Зараз Марія вже дуже шкодує саме про те, що тоді плакала та ще й вмовляла свого чоловіка повернутися додому, залишитися з нею. Марії тоді просто здавалося, що все
Мама моя мені телефонувала, скоро приїде в гості, буде жити у нас, – сказала я на днях своєму чоловікові. Іван спочатку здивувався, а потім сказав: – Я сподіваюся що ночувати вона у нас не буде, ти для неї орендуєш готель, адже мою маму ти тут бачити не хочеш, то й твоя нехай ночує в іншому місці. Я не знала, що сказати Іванові, але вперше дорікнула йому тим, що він сам живе в квартирі своєї тещі, тому має кланятись їй. Відповідь чоловіка була неочікуваною
Свекруха моєї рідної мами все життя прожила в столиці, а мама з моїм батьком, свого часу, поїхали жити й працювати в невеличке містечко. Там мої батьки від підприємства
Ти коли прийшла до мене жити після весілля ні ложки, ні виделки сюди не принесла, – на днях дорікнув мені чоловік. – А для чого було сюди нести виделки і ложки, коли в тебе все й так було? – здивувалася я. Але це було не найгірше, адже я дізналася, що мій чоловік подзвонив моєму татові в стаціонар і попросив у нього, щоб той віддав нам свій автомобіль, адже їздити на ньому сам вже не може. Я не могла повірити, що Тарас міг так вчинити, адже це була татова мрія
Та він зараз все одно поки працювати не може, чого вона даремно стоїть там? – Тарас вкотре починає цю неприємну та складну розмова зі своєю дружиною Наталкою, –
Ми жили спокійно собі в трикімнатній квартирі з мамою, а потім брат сюди дружину привів. Та мені ніколи й не снилося такого, що вона мамі нашій так сподобається, що буде краща за рідну доньку. – Ольга наша така розумна, така молодець, роботу гарну має, заробляє добре, гроші вони відкладають на власне житло. Як би я хотіла, щоб ти такою була, але я лише мріяти можу про це, бо ти в мене інша, – з розчаруванням якось сказала рідна мама мені. Дійшло до того, що Ольга вдома нічого не робить, наша мама і готує, і прибирає, і миє, і пере. А якось бачу за комунальні давно не платить вона, одягу нового собі не купує і їсти стала раз в день. Невістка і брат мій на це не звернули уваги, лише я помітила все
От останнім часом я вже просто дуже дивуюся власній мамі, у неї з’явився новий та головний пунктик в житті, якого раніше ніколи я за нею не помічала: найбільше
Нам з чоловіком довелося покинути наш дім і переїхали у Львівську область на орендовану квартиру. Я тут нікого не знаю, та й з родини у нас тут нікого немає, тому зараз мало людей, з якими я спілкуюся на новому місці проживання. А нещодавно познайомилася з Оксаною, вона постійно скаржилася на життя, що ледве грошей на елементарні речі вистачає і я по-людськи дуже шкодувала її. А потім вирішила, що я живу трішки краще і маю їй допомагати, лише тепер я дуже шкодую, що таки вирішила допомогти їй
Правду кажучи я не раз в житті усвідомлювала те, що через свою доброту я нічого хорошого в цьому житті не маю, на жаль. Завжди стараюся комусь допомогти, зробити
Ось погляньте всі сюди, я ключі вручаю своєму синові від квартири, це й буде молодятам весільний подарунок від мене, – гордовито мовила свекруха на нашому весіллі перед гостями. Я тоді аж сяяла від щастя. Моя мама надякуватися не могла свасі, аж заплакала. Та довго ми там не жили, мати чоловіка ледь не щодня бігала до нас, повчала, радила щось і я до своїх мами й тата переїхала жити. Та часу багато не минуло, свекруха сама прибігла до мене миритися, а з собою взяла золотий ланцюжок
Тепер хочемо, щоб усі знали, що ми своєму синові на весілля квартиру даруємо. Ось так, – встала Олена Валеріївна перед численними гостями, які сиділи за святковим столом з
В офісі ми нещодавно дізналися, що колишня дружина нашого колеги заміж виходить. Усі дуже здивувалися, адже розлучилися вони нещодавно і Артем постійно казав, що впевнений, що вона собі ніколи кращого не знайде і заміжжя їй не світить. А виявилося он як. Але ніхто Артема не шкодував, навіть чоловіки, ми всі тихо раділи за його колишню. Ото вже пощастило їй
А тоді якраз був звичайний такий собі робочий день. Ми вийшли майже усі разом невеличким своїм колективом на обідню перерву. Я якраз йшла поруч зі своїм колегою Артемом,

You cannot copy content of this page