У нас на сьогоднішній день просто дуже складний період, але, з часом, все обов’язково налагодиться, – ходив збентежено по кімнаті Антон. – Фахівці впевнені, що мама ще зможе відновитися.
– Зараз їй дуже важливий хороший догляд, душевний спокій і якомога краще дотримання режиму, – підтримувала чоловіка Мар’яна.
– Залишилося лише продумати, як правильно організувати за нею цей догляд, – хвилювався за матір чоловік.
– Ну, ти ж не єдиний син у своєї мами, – нагадувала Мар’яна. – Поговори зі своїми сестрами спочатку та вже разом й ухвалите правильне рішення.
Антон таки спробував поговорити, лише, на жаль, особливого результату не було з того всього, і він дуже засмутився, звісно.
Чоловік весь день ходив похмурий та мовчазний, а потім вирішив відверто просто все обговорити з дружиною.
– Потрібна мені дуже твоя допомога, – явно почував себе ніяково Антон.
– Звісно. Якщо потрібно до виписки твоєї матері швиденько навести в квартирі лад та приготувати якусь пісну їжу, взагалі не питання, я з цим впораюся швидко, час для цього знайду, – охоче відгукнулася Мар’яна.
– Швидше за все, за моєю мамою доведеться доглядати саме тобі, Мар’яно, тому що сестри зараз нічим не можуть допомогти їй, на жаль, – виправдовувався ніяково Антон.
Мар’яна спочатку набрала більше повітря, адже саме тут вона вже розгнівалася, потім зменшила оберти, адже бачила, що її чоловік дуже сумний і в поганому настрої.
Жінка вирішила самостійно з його сестрами поговорити, після цього, і робити це потрібно було терміново.
– Якщо ви забули, то я живу в іншому місті та не можу постійно їздити туди-сюди, – пояснювала Мар’яні, одна за сестер Антона, якій зателефонувала вона.
– Я нічого не забула, звісно, але це ж ваша рідна мати, а не моя, і саме зараз їй потрібна підтримка ваша і потрібно щось із цим вирішувати якнайшвидше, – не розуміла Мар’яна такий підхід рідної доньки.
– Ти пропонуєш мені просто кинути все та жити на два міста? – мовила зовиця.
– У мене теж багато своїх справ і своє життя, – стояла на своєму Мар’яна. – Лише ви з сестрою вирішили все на нас скинути.
– Таким тоном ти зі мною більше не говори, мені це не подобається і я не хочу відповідати на такі нерозумні питання. Я бачу, що ти відразу набрала мене і налаштована сперечатися, а мені не до того, бувай, – відповіла сестра чоловіка і поклала телефон сама.
Після неприємної розмови із середньою дитиною свекрухи, Мар’яна відразу зателефонувала молодшій сестрі Антона.
– Я вже все сказала, що мала братові своєму, – явно була незадоволена дзвінком така родичка. – У мене зараз така величезна купа проблем, справитися зі своїм не виходить, що постійно доглядати матір я просто не зможу, навіть, якби й хотіла.
– Але її не можна залишати одну і ти це чудово розумієш, твоя сестра он теж не може чи не хоче приїхати з іншого міста, а я теж не можу тягнути все сама, нам з чоловіком тут допомога потрібна, – не розуміла таку нахабність Мар’яна.
– А що там тобі одній таке тягти? Це у мене ось проблеми так проблеми, ще й розлучення на носі, напевно, намічається в мене. Залишуся скоро без житла. Тепер незрозуміло, де доведеться жити.
– Ну сама подумай, раз ти зараз залишилася без даху над головою, проживання з власною матір’ю стане виходом і для тебе, – спробувала пояснити Мар’яна. – Ти не працюєш зараз, постійно при матері будеш сидіти, тут підробіток якийсь знайдеш і всім буде добре.
– Ну вже ні, значить мій колишній чоловік буде крутити і життя радіти, а я буду сидіти при недужій матері?
Мар’яна вже сама зрозуміла, що від сестер чоловіка пуття в цій історії мало, але все одно не розуміла, як їм бути далі, адже вона сама теж не справиться зі свекрухою.
– Раз складається така непроста ситуація ситуація, давай шукати для твоєї матері доглядальницю, – пропонувала Мар’яна чоловікові.
– Це лише зайве витрачання нервів, тому що мама моя ніколи в житті на таке не погодиться, я вже з нею розмовляв на цю тему не раз, вона категорично проти, лише хвилюватися починає, – відразу відкидав цю ідею чоловік. – Якщо мої сестри не можуть зараз їй допомогти, залишаємося тільки ми з тобою, більше виходу я поки не бачу.
Мар’яна чудово розуміла, що це все означає необхідність їй одній тягнути цей непростий обов’язок, адже Антон чоловік і багато речей для мами він робити не буде, тому залишається вона, як жінка.
– Але ж ви ніколи з матір’ю чоловіка не були особливо близькі, – співчувала жінці її подруга. – Але з іншого боку, якщо вже по-совісті робити, то просто так залишати твою свекруху зараз одну здається теж не по-людськи.
– Так, лише її дітей, як бачиш, це не особливо турбує, а я вже місця собі не знаходжу за цей час, – відповіла жінка.
Насправді між Мар’яною та матір’ю її чоловіка справді не було ніколи якихось серйозних непорозумінь. Просто вони тримали завжди дистанцію та спілкувалися лише у разі потреби, свекруха так і не стала духовно близькою людиною для дружини сина за п’ятнадцять років їхнього шлюбу.
– Боюсь, Мар’яно, таки тобі доведеться піти з роботи та знаходитися постійно при матері, принаймні поки, – сказав Антон дружині за день до виписки власної неньки. – Спочатку їй не можна вставати зовсім та потрібно стежити за дотриманням режиму.
– Я не хочу звільнятися з роботи зовсім, розумієш, – засмучено відповіла Мар’яна.
– І як ти пропонуєш все організувати? Я виходу іншого поки не бачу, – не розумів чоловік сам, як бути далі.
– Поки що візьму відпустку на пару тижнів, а далі буде видно, – зітхала дружина.
Антон дуже сумнівався, що цього часу буде достатньо повного відновлення матері. А сама Мар’яна таки дуже сподівалася на покращення стану свекрухи та нагадувала про ідею із запрошенням доглядальниці після закінчення своєї відпустки.
Спочатку Антон наполягав, щоб вони переїхали жити до квартири матері. Потім подружжя вирішило забрати її до себе, тому що поряд була купа торгових центрів, куди можна було вибігти на короткий час за покупками і придбати все необхідне, ще й поліклініка близенько.
– А як там мої донечки, мої дівчатка рідненькі? – слабким голосом запитувала мати ще першого дня після повернення зі стаціонару.
– У них все добре, не хвилюйся ти за них, щодня телефонують, питають, пропонують допомогу та за першої нагоди обіцяють тебе відвідати, – казав неправду Антон, ховаючи очі. – Просто ми попросили їх поки що зайвого разу тебе не турбувати та обіцяли забезпечити всім необхідним.
– Але ж вони приїдуть до мене скоро? – хвилювалася вже немолода жінка.
– Звичайно приїдуть, мамо, одразу, як тільки тобі стане краще, сестри обов’язково до тебе приїдуть, – з тягарем на душі, говорив Антон.
Мар’яні, від цих розмов, щиро було шкода свекруха, яка навіть зараз насамперед думала про дочок своїх. Вона розуміла, що тепер Антону доведеться знову вести непрості розмови з рідними сестрами та переконувати їх у необхідності приїхати до матері хоча б у гості.
Мар’яна навіть здогадувалась, що вони до останнього моменту відтягуватимуть приїзд, адже для них свої справи важливіші за матір рідну.
А потім, одного разу, сестри таки навідалися до матері, обоє разом, стали скаржитися на життя, розповідати про всі свої проблеми, і мама плакала, дуже шкодувала їх, що в дочок таке важке життя.
Лише Мар’яна не могла зрозуміти, чому за наявності трьох дітей, ще й доньок, саме невістці доводиться доглядати свою свекруху на старості років.
Антон, звісно, не надто допомагав дружині у цій справі, тому Мар’яні доводилося все робити самій. Чоловік посилався на те, що жінку має доглядати жінка, так заведено і мама так комфортніше себе почуватиме, а Мар’яна лише важко зітхала.
Після закінчення відпустки вона все ж таки вийшла на свою роботу, умовивши чоловіка та свекруху знайти на допомогу собі доглядальниці.
А мати ще збиралася ще трохи пожити у свого сина та повернутися до себе у квартиру. Їй полегшало, дякувати долі, вже могла сама виконувати елементарні речі та вірила, що дочки незабаром приїдуть до неї на допомогу.
Та за весь цей час, що вона була в сина, доньки лише кілька разів подзвонили їй і все, і Антонові з дружиною завжди доводилося вигадувати відмовки для матері, щоб вона не хвилювалася за це.
Вони розуміли, що в разі погіршення стану матері, всі турботи про неї залишаться лише на них і не хотіли зайвий раз турбувати її правдою.
А Мар’яна досі думає, що їй робити і як їй бути, коли свекруха вже повністю буде на них з чоловіком. Який тут вихід знайти і чи правильно це?
Фото ілюстративне.
