Українці Сьогодні

Після телефонної розмови з донькою я зрозуміла, що моєму приїзду вдома ніхто не радітиме. Та я все таки поїхала, думаю, будь що буде. Приїхала я до старшої доньки, а вона каже, мамо, ти в мене переночуєш сьогодні, але завтра до брата поїдеш, бо я маю справи. Поїздила я по своїх дітях, і вирішила, що їду в село, в свою хату. Нехай і без ремонту. Якось там два-три тижні перебуду. Викликала я таксі і поїхала. Але вже під’їжджаючи ближче до своїх воріт, я не зовсім зрозуміла, що тут відбувається – замість моєї старої хати стоїть новий будиночок, невеличкий, але дуже охайний. А на подвір’ї якісь люди ходять

– До кінця цього місяця буду, так що, діти, чекайте, – кажу я своїй

Життєві історії 0

Я тоді якраз навчалася, в гуртожитку жила, а брат мій й далі жив з батьками. Коли мами й тата не стало, я взялася оформляти спадок, але Іван мені сказав, що квартира має дістатися тому, хто з батьками жив і до останнього їх доглядав. Я не розумію, про який догляд він говорив, адже батьки наші все самі завжди робили, але я так образилася на Івана, що сказала, хай забирає все собі, мені нічого не потрібно і, погарячкувавши, написала відмову. З братом я не розмовляла 4 роки, але на своє весілля таки запросила його, адже з рідних людей у мене більше нікого немає. Думала брат мені щось подарує і хоч пам’ять якась про мою сім’ю буде. Але де там

Коли я закінчила навчання в школі, то пішла навчатися, проживала в гуртожитку. Після навчання

Життєві історії 0

Я вісім років в Києві квартиру в оренду здаю одній жінці з дитиною. За цей час оренда квартири, напевно, піднялася в два рази, а я Олені цій ні на копійку за ці роки плату не підвищила. За такі гроші, напевно, зараз в Києві квартиру не знайдеш. Чоловік не розуміє мене, щодня каже, щоб я плату підвищувала, а я не можу. Так мені шкода Олену цю

Хочу зазначити ще з початку, що бізнес-леді з мене, звісно, ніяка зовсім, виявляється! –

Життєві історії 0

Прикро мені, що за все своє життя я ні від чоловіка, ні тепер від дітей, жодного подарунка ніколи не отримала, і навіть зараз, коли ми святкуватимемо мій 60-річний ювілей, діти вирішили піти найлегшою дорогою – нічого мені не купувати, бо на їхню думку мамі-заробітчанці нічого не треба. І так було завжди, але цього разу я вирішила змінити цю традицію

– Ти ж заробітчанка мамо, правда, тобі від нас подарунків не треба, бо головний

Життєві історії 0

Коли 15 років тому я їхала в Італію на заробітки, то позичила в односельчанки дуже велику суму грошей. Мені вони були потрібні, щоб зібрати усі необхідні документи і мати на квартиру і життя там на перший час, адже у ті роки дуже важко було знайти роботу. Тиждень-другий без роботи сиділа, розчарувалася дуже, адже гроші йшли, як вода, вже й додому стала збиратися, аж тут робота підвернулася – італійська пара шукала доглядальницю з України для мами своєї. Так і познайомилася я зі своєю сеньйорою Розою

Я 15 років тому таки зважилася і поїхала за кордон на заробітки. Повірте, тоді

Життєві історії 0

Оксана з чоловіком в столицю жити зібралася, дуже радіють, адже вони з бідного села, перспектив немає там, а тут чоловіка на роботу беруть, ще й квартиру їм оплачуватимуть в Києві. Вони вже речі зібрали, школу дитині шукають, щасливі такі усі. Аж тут теща категорично проти: – Нікуди я вас не пущу, я в стаціонарі буду відразу, як тільки ви поїдете

А я Оксані вже більше ста разів говорила – їдь, і навіть розмов про

Життєві історії 0

Василь з самого початку був не в захваті від того, що я зібралася кудись їхати. Ми з ним разом прожили багато років, і жили добре, доньку виростили, чоловік звик, що я маю завжди бути поряд, а тут я поїхала, і так надовго. Зараз я гроші привезла, донька просить, щоб я їй їх віддала, але чоловік мій категорично проти, каже, що діти самі мають на себе заробляти

– Гроші грошима, а мені дружина потрібна. Скільки ти, Ганно, збираєшся ще там сидіти

Життєві історії 0

Поки мене не було, донька переїхала в нашу нову квартиру, і я не мала нічого проти. Виявляється, що останніх кілька місяців і майбутній зять вже там з нею живе, але мені нічого про це вони не говорили, я приїхала, і сама все побачила. Квартира двокімнатна, тому я сказала, що поки вони не одружені, то мають жити окремо, принаймні, на той час, поки я вдома, бо жити в одній квартирі з чужою поки-що людиною, щось мені зовсім не хочеться. – Краще б ти, мамо, не приїжджала. Якщо Олег піде від мене, я тобі цього не пробачу, – каже мені моя донька

– Краще б ти, мамо, не приїжджала. Якщо Олег піде від мене, я тобі

Життєві історії 0

Коли ми з Дмитром вирішили одружитися, мені було вже 44 і в мене не було дітей, тому я дуже раділа, що він мене заміж покликав. Дмитро відразу переїхав до мене в квартиру, адже житло він орендував. Я вважала наш шлюб дуже щасливим, адже про мене ніхто так не піклувався, як він, я вперше відчула, що я потрібна комусь і хтось про мене дбає. А одного разу одна жінка подзвонила мені і сказала, що мій чоловік платить малі аліменти на дитину

У мене життя, на жаль, зовсім не склалося, я дуже довгий час була самотньою.

Життєві історії 0

Я з чоловіком у шлюбі дуже щаслива була, все у нас добре складається, ми маємо донечку, Андрій дуже добре заробляє. Та все змінилося різко, одного вечора чоловік мене запитав: “Оксано, чому ти мою маму, свекруху свою, мамою не називаєш, а лише на ви до неї звертаєшся”

Щиро кажучи, я довго думала, перш ніж звернутися сюди, адже ситуація в мене ніби