Подруга Олесю покликала працювати в Польщу, казала, що там зараз можна добре заробити на складі, роботи багато і зарплата хороша, вона вже давно працює там. Чоловіка в Олесі не стало, донька вже доросла була, тому вдома жінку нічого не тримало і вона таки наважилася їхати за кордон. Справи йшли непогано. Гроші вона трохи відкладала, та більше відсилала доньці, ще й сестрі рідній допомагала з дітьми. А одного вечора донька подзвонила Олесі, розмова їх невесела була
Коли чоловіка не стало, життя Олесі змінилося дуже. Донька навчалася в іншому місті, приїжджала до матері лише на вихідні. Грошей постійно не вистачало і Олеся вирішила поїхати з
Не встигла я і поріг рідного дому переступити, як донька відразу завела мову про гроші і про ремонт. Вдома мене не було аж 4 роки, весь цей час я була в Італії на заробітках. Туди мене практично відправила донька. Ліда заміж вийшла, зятя в нашу хату привела, і тут з’ясувалося, що нам усім місця замало. – Мамо, а чого тобі вдома сидіти? Їдь в Італію, і нам допоможеш, і сама синьйорою станеш, – запропонувала донька. Я сказала, що подумаю, але довго думати мені не довелося, бо Ліда знайшла жінку в Римі, яка пообіцяла, що мене там зустріне і з роботою допоможе, і я поїхала
– Як же вчасно, мамо, ти гроші привезла, – радіє моя донька Ліда. – Ми якраз бригаду майстрів хороших знайшли, вони обіцяють, що до зими впораються. Не встигла
Як не стало тата, то ми з чоловіком за свій рахунок організували прощання з ним, ніхто з найближчих родичів нам не дав навіть гривні. Я розуміла, що часи непрості, тому люди, можливо, нічим і не можуть нам допомогти. Але сусіди і друзі зносили нам по трішки: хтось 200 гривень, хтось – 500. Татова рідна сестра визвалася збирати ці гроші, хоча я була проти, але вона мені сказала – ми з тобою поговоримо потім про це
Дуже сумно, коли в найважчий період в житті тебе підводять найрідніші люди і так сталося, на жаль, у мене. Вже 5 років минуло відтоді, як не стало тата.
Це ти у всьому винна, – картає мене чоловік. – Зіпсувала життя сину. – А чого це я? У Віктора є своя голова на плечах, то хай би сам думав і сам приймав правильні рішення. Є у мене два сини – Максим та Віктор. Вони вже зовсім дорослі, мають свої сім’ї. Максим старший за Віктора на три роки, різниця невелика, але різні вони абсолютно. Я впевнена, що такими зробили їх дружини. І я тут ні до чого
– Це ти у всьому винна, – картає мене чоловік. – Зіпсувала життя сину. – А чого це я? У Віктора є своя голова на плечах, то хай
Я, після весілля, пішла в невістки і ніколи не думала, що свекруха стане мені, як рідна мама. Вона прийняла, як рідну мене і в усьому підтримувала та допомагала. А от з чоловіком, навпаки, мені не пощастило. Дмитро постійно був на роботі, а на вихідні пропадав десь з друзями і з часом став холодним до мене і до дитини. Я його просила схаменутися, більше часу приділяти нам. Свекруха стала на мою сторону, хотіла провчити сина, але лише гірше зробила усім
Зі своїм чоловіком я познайомилася більше десяти років тому. Дмитро тоді працював таксистом, а я – бухгалтером на невеличкій фірмі. Одного разу, вранці, він підвозив мене на роботу,
Надійка крутилася біля дзеркала, приміряючи весільну сукню і фату. Як же вона мріяла про цей день, адже їй дістався найкрасивіший хлопець у всьому світі. – Ой, Зінко, якби ти знала, яка я щаслива, – радісно вигукнула майбутня наречена. – Блаженні незнаючі, – раптом вигукнула її подруга Зіна. Від почутого Надія аж присіла, але спочатку подрузі вона не повірила
Надійка крутилася біля дзеркала, приміряючи весільну сукню і фату. Як же вона мріяла про цей день, адже їй дістався найкрасивіший хлопець у всьому світі. – Ой, Зінко, якби
Ну ти даєш, мамо. Я вже усяке в голові перекрутив, а ти просто забула передати найголовніше – гроші. Ми ж на них розраховували. Ти ж знаєш, що я за машину ще кредит виплачую, мені треба щомісяця вносити платіж, щоб відсотки не росли. – Ну от і внось. Ти вже дорослий, скоро 35 тобі буде. А гроші я не забула передати, а не захотіла. Після цих моїх слів настала німа сцена. Павло намагався підібрати слова, але у нього нічого не виходило. – Як це не захотіла? Ти себе чуєш, мамо? Мені ще рік кредит сплачувати, це ж шалені гроші, звідки я їх візьму? І взагалі, що це за новини, що ти собі надумала
– Мамо, у тебе щось сталося? – питає мене мій син Павло по телефону. – Та ні, синку, а з чого ти взяв? – спокійно відповідаю. – Просто
Батьку, ти? Що ти тут робиш? – здивовано перепитав Олександр, коли проходився з своєю дружиною по ринку, і за прилавком побачив майже сивого дідуся, що торгував усім, чим тільки можна. – Продаю. Бо грошей треба. Житло мені потрібно буде зняти, хоч яку невелику кімнатку, – ледь чутно сказав і опустив очі, щоб не заплакати. Олександр швидко все зрозумів, і наказав батькові збиратися. – Хутко сідай до нас в машину і сам привезеш онукам гостинці. Зачекалися вони вже на дідуся. Микола очі свої забув, коли побачив як шикарно живе його син – такий красивий великий будинок він хіба у фільмах міг бачити. – Ось ваша кімната, тату. Ми вас нікуди не відпустимо, – сказала дружина Олександра, яка також все зрозуміла
– Тату, мені гроші потрібні, – заявила майже з порогу Ореста. – П’ятнадцять тисяч треба до кінця вересня сплатити Олежику за навчання, – каже. Старий Микола підвів сиву
Мені родичі не раз говорили, що коли ти виходиш заміж, то про подруг і друзів забуть, в сімейному житті вони тобі ніколи не принесуть щастя. Я нічого поганого не бачила в тому, адже ми дуже добре дружили з однією сім’єю, але лише через багато років мені відкрилася правда і я пошкодувала про це
З моїм чоловіком Олегом ми жили дуже щасливо, ростили двох чудових, розумних синів, з боку сім’я виглядала ідеальною, і це була правда. Наші відносини усі друзі та знайомі
Мама Ніни жила в своєї свекрухи з чоловіком. Батько був єдиним сином в сім’ї, тому вважав, що йому не потрібно нічого купувати, нічого будувати, адже обійстя у нього своє буде, вірніше вже є, тому немає чого ще щось шукати. Тому мама слухала його і так і залишилася з свекрухою, яка її так і не полюбила за всі роки, лише докоряла постійно. Мама думала, що як старість прийде, вона дуже зміниться, адже, крім неї, її нікому доглядати. Та років минуло чимало, свекруха лежача вже була, але свого не впускала
Ніна вже давно вирішила і дуже добре знала для себе, що, як вийде заміж, то жодного дня не буде жити з матір’ю чоловіка під одним дахом. Мама Ніни

You cannot copy content of this page