Життєві історії

– Бабусю, готуй каву, я щойно бачив тітку Оксану, думаю, вона до нас в гості сьогодні зайде, – каже мені онук, який повернувся зі школи. – Синку, а

– Свахо, я пропоную, нехай діти живуть у мене. Ви самі погляньте, який величезний у мене дім, навіщо йому пустувати, а дітям гроші за оренду платити чужим людям,

– Наталко, ну сама подумай, навіщо тобі та школа із вічними зошитами і копійчаною зарплатою. Бачиш, як Маринка розкрутилася, вже її Іван став хату будувати, – нахвалював Стас

– І для кого ти ті гроші складаєш, Оксано? Так можна стати найбагатшою на роботі, – жартували подруги, вмовляючи Оксану їхати з ними у Францію. Оксана і рада

– Ти не можеш його любити, він – наречений твоєї сестри. Марто, схаменися, – намагалася напоумити молодшу доньку Анна, але розуміла, що все це зайшло занадто далеко. –

– Я не вірю, що для тебе роботи нема. Просто ти, мамо, погано шукаєш, – каже мені син. – Все це дуже невчасно, адже нам треба будинок добудувати.

– Ти ж обіцяла, що приїдеш найближчим часом. Мамо, ми тебе чекаємо, – каже мені моя донька Ліза. – Доню, не вийшло у мене відпустку взяти. Альберто попросив

– Одна ти мене розумієш, Галинко. Навіть не знаю, як мені тепер бути, адже донька нічого про це і слухати не хоче, каже, що у мене є вони.