op

– Ти, сестро, напевно і сама не розумієш, що твориш, – намагалася напоумити Мирославу її рідна сестра Жанна, коли почула, що та на старості років заміж зібралася. Мирослава

– То я не зрозуміла, ти будеш святкувати свій день народження чи ні? – питаю я Ірину, свою молодшу сестру. – Не знаю, але швидше за все, що

– Надійко, ми з Ларисою до тебе в четвер в гості заїдемо, десь в 9-й зранку, так що чекай гостей, – попередив мене мій рідний брат Олексій. Брата

– Я не можу у тебе прийняти ці гроші, я знаю, як важко ти їх заробила. Дякую, Маріє, але я якось сама справлюся, – кажу. – Софійко, ми

– То навіщо було з себе зображати святу, в подруги набиватися, щоб тепер так некрасиво вчинити, – каже мені по телефону Люба, тітка моєї невістки. – Я аж

– Привіт, синку. Я подумала, що я до вас в гості заїду, а заодно і заночую, щоб на ніч не вертатися додому, – кажу я своєму сину. А

– Не зрозуміла я, мамо, як це ти не зможеш залишитися з Людочкою? Ми ж уже пообіцяли Петренкам, що приїдемо до них на дачу? І до речі, що

– Цікаво виходить, Валентино, я ніколи не рахував твої гроші, але зараз це занадто. Сину ти машину купуєш, а я все життя маю на велосипеді їздити? – сердито

– Шкода мені тебе, Софіє. Ти так стараєшся, але ж тобі тут нічого не належить, – каже мені Ніна, наша друга невістка. – Я б на твоєму місці

– Марино, ну де ж ти ходиш? Там під під’їздом якийсь чоловік з величезним букетом квітів тебе вже дві години чекає, – каже сусідка Марині, яка якраз з