Моя рідна тітка в Німеччині жила майже 2 роки, а ось повернулася додому і виставила квартиру на продаж, сказала, що буде продавати, адже жити поки планує там, можливо, й житло якесь підшукає. Квартира у неї хороша, гарний ремонт, техніка нова і, що дуже важливо, добрі сусіди, і ціну не космічну просить. Ми з чоловіком задумалися, бо маємо єдиного сина, він з дружинаою на орендованій квартирі живуть, скоро буде онук, а свого житла не мають. Я швиденько маму набрала, кажу, давай хату твою продамо, ми з чоловіком заберемо тебе до себе в двокімнатну квартиру, свої заощадження докладемо і купимо, врешті, нашим дітям житло. Мама погодилася. Тітка нам трішки ціну скинула, ми домовилися про все і ось – квартира її тепер наша. Та я гадки не мала, що куплю собі, разом з тим, ще купу проблем
Ще навесні ми з Олександром вирішили купити своєму синові хорошу квартиру, най наш Роман вже 2 роки, як одружився, а й досі з дружиною живе в маленькій орендованій
Мама постаріла за останні роки і постало питання, що її скоро потрібно буде забрати до себе. Тетяна була готова до цього, адже знала, що маму доглядати ніхто крім неї не буде, тому вона має забрати її в квартиру свою. І все б було добре, але донька категорично про цього, не хоче бачити бабусю в їх квартирі. А Тетяна тепер сама не знає, кого їй обрати: стареньку маму чи розлучену доньку
Тетяна дуже засмучена маминим вчинком, адже ніколи й не думала, що подібне може статися в її родині, навіть думки не допускала такої. Мама Тетяни, Олена Петрівна, вже давно
Коли я їхала у відрядження, то сказала чоловікові, що повернуся в п’ятницю ввечері, хоча сама дуже добре знала, що додому повернуся в четвер. Я зробила це не просто так, адже давно щось недобре запідозрила і вирішила перевірити свого чоловіка. Подруга мене підмовила це зробити, хоча я не дуже вірила їй. А як повернулася в четвер, то зрозуміла, що в нашій квартирі таки щось дивне відбувається
З Данилом ми майже рік тому одружилися. Відразу після весілля жити стали в моїй однокімнатній квартирі. Це влаштовувало нас обох, на той час. Я тоді якраз ще працювала
Моя свекруха вже так молодиться, гарно одягається, фарбує яскраво волосся, купує косметику дорогу, що навіть рідна донька їй в цьому докоряє. Та мама чоловіка жінка дуже цікава, родина зовсім не розуміє її. Але їй байдуже, що скажуть люди – ось захотіла вона і на останні гроші поїхала влітку в санаторій, і не послухала нікого, хоча ми всі відмовляли її
Мама чоловіка мого – ну дуже цікава людина. Вона завжди мріяла жити яскравим життям. Навіть коли її чоловіка не стало, на жаль, Ніна Олександрівна вирішила, що її життя
Наближалося весілля. Валентина хвилювалася, як усі наречені, адже сукню вибрати хотілося гарну і хороше кафе. А коли все було, ніби, й готово, то сіла вона разом з майбутньою свекрухою складати список гостей. На усіх зійшлися, як подзвонила Валі сестра Миколи. Сказала, що вона сама не прийде, а хоче привести свою найкраще подругу Оксану, колишню наречену Миколи. Свекруха стала просити Валентину, щоб вона погодилася, мовляв, вони давно розійшлися, а інакше її донька на весілля не прийде
Дуже часто в нашому житті ми маємо зробити вибір, від якого залежать наші стосунки з родиною. Часто ми не можемо їм прямо у вічі сказати, що нам щось
Нещодавно мені мама подзвонила, хоча ми не спілкувалися давно. І відразу стала мені докоряти, що я не приїжджаю до неї, не допомагаю їй. А чую там їй ще моя сестра щось підказує, мовляв, кажи їй те, кажи їй це, кажи, що вона совісті не має, кажи, що невдячна донька. А мама все те повторяє за нею. Так прикро мені, як від тієї розмови, ніколи не було. Краще б я не мала такої рідні
А нещодавно мені подзвонила мама моя та й стала скаржитися на мене, що у мене на неї вічно не вистачає часу, рідного онука вона бачила на його 3-х
Мар’яна записалася в поліклініку, бо мала недобре самопочуття, але вона живе з мамою старенькою, за якою доглядає і, яку не може залишити одну ні на мить. Тоді вона вперше доньці зателефонувала, стала просити, щоб вона з бабусею посиділа години дві. Донька спокійно вислухала матір і сказала, що не приїде, допомагати вона ні їй, ні бабусі не буде, а в усьому винна вона сама
Мар’яна якось поділилася зі своєю хорошою подругою дитинства, що навіть часу зовсім не має піти в поліклініку, адже вона доглядає за старенькою мамою. Її одну абсолютно не можна
Відколи ми з Михайлом побралися, його мама та зовиця засмутилися дуже. На весілля наше Михайло теж їх не запросив. Справа в тому, що він дуже добре заробляв завжди, допомагав їм багато, все купував, а до племінників, як до рідних тягнувся. А коли з’явилася я, життя його рідних змінилося дуже, в усьому нещасті вони винують тепер лише мене
Моєю мрією завжди було мати щасливе сімейне життя, тому я розуміла, що виходити заміж потрібно лише за хорошу та відповідальну людину. Я ніколи не ставила за ціль те,
Мої свекри дуже часто в нас гостюють, а на великі свята завжди залишаються ночувати. Коли люди розходяться, залишається багато страв, адже я готую стільки, що столи завжди гнуться, хоча втомлююся після того дуже, що потім 2 дні лежу. А свекруха всі страви зі столу завжди згрібає і забирає з собою зі словами “у вас воно пропаде, а мені пригодиться, адже готувати три дні не буду”. Я ніколи їй нічого не говорила, а одного разу вже не змовчав мій чоловік і сказав їй декілька слів, після яких вона в нас ще жодного разу не була
Довго вагалася, чи потрібно людям оповідати свою життєву історію, але маю почути добру пораду, бо виходу сама не знайду, а псувати стосунки з близькими людьми мені зовсім не
Нещодавно до сина забігла на пару годин в гості. Ой, досі про це дуже шкодую, краще б я мимо пройшла. Руслана вдома не було, а невістка мені так мило посміхалася, але поки я в них в квартирі була, вона з дивану жодного разу не встала. А я що? Мовчала вже собі. А що я можу сказати? Помилку велику зробила ще тоді, коли ми з батьком квартиру купили і на сина відразу її записали. От я їй би зараз все, що думаю, висказала, але все, права не маю, квартира вже не моя
Не знаю, можливо, я якась не така мама, не сучасна, як тепер кажуть, але я не розумію, як можуть жити так мій син та невістка. Ну от куди

You cannot copy content of this page