Мамо, ми знайшли тобі будинок для людей похилого віку. Але ти не хвилюйся, він хороший, – сказав Тетяні син і подав їй буклет з цінами і описом усіх послуг. Мати така здивована була, що вимкнула свій улюблений серіал. – Але ж я з вами хочу жити, діти. Невже так багато я хочу? Невже це погано
В той день, коли Ольга і Дмитро одружилися, його мама Тетяна Михайлівна заявила: – Переїжджаю я, діти, трохи ближче до вас, щодня у мене вечерятимете щось смачне, щоб
Як тільки запахло Різдвом, всі родичі з села, наче змовилися, стали мені телефонувати. Але телефонують кожен окремо. – Хочемо до тебе в місто приїхати, погостювати, гостинців привезти з села, скучили дуже. Я така здивована була, що й не знала, як з ними говорити, бо вже не пам’ятала хто і ким мені являється. Я ж коли жила в селі, то вся родина від мене відвернулася, бо я бідова була
Так склалося життя, що я залишилася без чоловіка дуже давно. Та згадую свого Іванка й досі – такий він у мене був мені любий та милий, що й
Коли друга дружина подала на розлучення і забрала в Ігоря велику частину майна, він повернувся в село до батьків, адже більше свого житла не мав. Відтоді він став ходити до колишньої дружини та дітей і проситися назад, вибачатися, що залишив їх колись. – Якщо залишишся жити в селі, ми будемо твоїми сусідами, – сказала Оксана. – Тільки не думай, що все знову стане як раніше. Та чим довше Ігор жив в селі, тим більше родина стала його шкодувати, а від Оксани відвертатися
Ігор ніколи не любив своє село. Маленький двір, стара хатина, покрита іржавим дахом. Бездоріжжя та шум птахів, які нагадували про те, як давно він залишив цей куточок землі.
Мамо, ти привезла гроші? – перше, що запитала Марина, обіймаючи матір, яка після заробітків повернулася з Португалії. – Привезла, дочко, не хвилюйся. Тепер у нас буде все добре, – відповіла Поліна, з полегшенням усвідомлюючи, що повернулася додому після важких місяців на чужині. Але розчарувалася мати дуже швидко, євро ті йшли, як вода
У невеличкому містечку на заході України жила звичайна сім’я: мати Поліна, її двоє дітей, син Віталій та дочка Марина. Їхній будинок, хоча й не великий дуже, був завжди
Мамо, ну як ти чистиш картоплю? Ну нічого не хочеш допомогти мені зовсім, лушпиння залишилося, вічка не почищені. Йти собі, я сама все зроблю, без тебе. На старості з тебе діла не буде, – сердито сказала донька. Ніна ледве встала і почимчикувала до свого віконця
Напевно, немає людей, які б спокійно собі старіли, без усвідомлення того, що найкращі роки молодого життя залишилися вже давно позаду. Життя молодої людини наповнене радістю, різними пригодами, яскравими
Одного вечора, коли Наталя пішла в магазин, Олександр і її найкраща подруга Віра залишилися вдома разом. Якраз в тому магазині була акція на молоко і масло, а він знаходився в іншому кінці їх містечка, тому жінка розраховувала, що ця поїздка займе в неї години дві. Але вона забула вдома картку, а готівки не було з собою, тому довелося повертатися. Додому вона прийшла раніше і побачила те, що бачити не мала
Наталя та Віра знали одна одну ще з дитинства. Вони виросли разом у маленькому містечку, ходили в одну школу, проводили літні канікули разом. Якби хтось колись запитав, хто
Цього дня Надія встала дуже рано, вона заварила чай з м’яти й малини і, хоча в квартирі було ще темно, вона не вмикала світло, а сиділа у пітьмі. Рівно три роки тому не стало її чоловіка, а вона ж його й до того багато років не бачила і досі не знає, де спочиває її Дмитро. Пила його улюблений чай і згадала важку осінню розмову, яка відбулася багато років тому і яка розділила її життя на до та після
Як завжди останнім часом в житті Надії знову настав похмурий, сірий, осінній ранок. Надія дуже не любила осінь, ніколи не любила її, а останні роки й тим паче.
Коли Олена виходила заміж, то чоловік її дуже просив, щоб вона всю себе присвятила сім’ї, будинку і їх майбутнім дітям. А ще, Валентин дуже просив, щоб дружина трималася осторонь від своїх подруг, мовляв, найкращий друг тепер у неї буде він. А пояснював він усе це просто – чим більше подруг, то більше ворогів. Олена послухала його, про що дуже шкодує
Здавалося б, коли людина одружує, виходить заміж – створює сім’ю, то в багатьох людей життя змінюється кардинально. Зовсім стає іншим побут, інші люди оточують вже, зовсім змінюється коло
Вже три місяці, як мами не стало, а троє дітей все ніяк не могли розділити хату її. Люди в селі усі дивувалися цьому. Якби ж то були великі хороми якісь – а це ж маленька хатина стара, яка ось-ось вже розвалиться
Ця осінь у селі була особливою. Вітер зривав з дерев пожовтіле останнє листя, і воно кружляло в повітрі, як жовті метелики. Невеличка хатина, що стояла на краю села,
З чоловіком ми чимало років живемо у шлюбі. Обоє працюємо, добре заробляємо, одну квартиру в оренду здаємо, тому не маємо фінансових проблем. Але, на жаль, і дітей ми не маємо, хоча обоє мріємо стати батьками. Я завжди думала, що в нас щасливий шлюб. Але одного разу я спіймала чоловіка на тому, що він неправду сказав мені. Все б нічого, але це стосувалося однієї жінки, яка колись Андрієві була дуже дорога. Коли до мене дійшли ці плітки, я зрозуміла, що запахто розлученням і тепер думаю, як же краще вчинити мені
Багато людей кажуть, що запорука щасливого і міцного шлюбу між чоловіком та дружиною є взаємна довіра між ними. Я з цим погоджуюся і багато років між нами завжди

You cannot copy content of this page