Українці Сьогодні

Ярослава приїхала додому, і коли зайшла в гості до доньки, то сама побачила, що все у її дитини добре, бо такого хорошого чоловіка ще треба було пошукати. Одного разу Іванка підійшла до мами, обійняла її, і подякувала за чудову науку. – Дякую тобі, матусю, за твою людяність і за твою науку, – сказала Іванка. – Ти пробач мене за мої постійні докори тобі за те, що ти брату допомагаєш нарівні зі мною. Тепер і я знаю, що чужих дітей не буває

Ярослава прожила нелегке життя, але ніколи на долю не нарікала, навпаки, завжди намагалася при

Життєві історії 0

Восени ми з сином і невісткою поїхали у свою хатину за містом, я працювати, а діти – відпочивати, Михайло смажив шашлик. Пообідали ми і кажу – сину перестав мені трішки паркан, я навесні огірки хочу посіяти і зелені багато. Невістка встала: “Нічого мені тут не потрібно. Ні зелені, ні огірків! Я квіти люблю! От квіти й посійте”

Коли мої подруги говорять про своїх невісток, пліткують вони, якщо щиро говорити, я завжди

Життєві історії 0

Зараз я в Нідерландах живу, в готелі номер мені дали. Ми з дітьми поки допомогу отримуємо тут, я праці не маю, лише о першій половині дня ходжу в канцелярію на дві години прибирати. Роботою це не назвеш, та копійку для дітей маю. А з Запоріжжя брат мені вчора подзвонив, сумним голосом розповів про маму. Тепер я не знаю, що мені робити – пакувати торби і додому спішити, чи забути про маму і думати про дітей

Я зараз з двома своїми дітьми в Нідерландах. Ні, я тут не на відпочинку,

Життєві історії 0

З Іспанії мама приїхала влітку, привезла 10 тисяч євро, які заробила більше ніж за рік. З тисячі дала мені, 3 тисячі братові, а решту у себе залишила. Я довго в мами, після того, не була, а в суботу прийшла до неї випити чаю і дуже засмутилася, коли вона мені про гроші свої розповіла

Моя мама цього літа з Іспанії приїхала. Вирішила повернутися додому, адже туга за Україною

Життєві історії 0

Після того, як мене залишив чоловік і одружився з іншою, родичі казали – бери дитину і в Німеччину їдь. Та я ніколи не була за кордоном, я не вірю, що жінкам так легко з дітьми там, тому набралася сміливості і до свекрів пішла. Я дуже надіялася, що саме вони мені допоможуть

Мені дуже непросто розповідати свою життєву історію. Поруч немає рідних та близьких людей, які

Життєві історії 0

До того, як мій син одружився, він жив окремо, в квартирі своїй. Михайло дуже багато працював, часу мав мало, тому я ходила до нього прибирати і готувати їжу домашню, щоб він не харчувався в кафе. Михайло дуже дякував мені, купував подарунки, привозив продукти смачні. А потім від одружився і тепер в мене холодильник порожній

Все складалося добре в нашій родині, мій єдиний син майже рік тому одружився. Дружина

Життєві історії 0

Закохався італієць у Галину так, що коли прийшла пора їй повертатися додому, він став її просити, щоб вона заміж за нього виходила. Галина не сприйняла його слова серйозно, адже вони знайомі всього 2 тижні, і вона нічого не знає про цього чоловіка, крім того, що він, як і вона, самотній, і що дуже любить каву. – А хіба цього не достатньо? – запитав її Андреа. – Може, я п’ючи каву, все життя на тебе одну і чекав

В свої 40 років Галина уже перестала чекати на щастя. Її життя було схоже

Життєві історії 0

Ми з Михайлом у шлюбі майже 3 роки прожили. Спочатку все добре було: компліменти, квіти, дорогі подарунки. Та потім чоловік дуже змінився, а я засмутилася через це. Наслухавшись своїх родичів, що так буває в кожній сім’ї, я змирилася і ми стали жити далі. Та якось я заговорила з чоловіком про розлучення і Михайло дуже здивував мене

У шлюбі зі своїм Михайлом прожила майже 3 роки. Наче й недовго ми з

Життєві історії 0

Я вже на пенсії, маю 64 роки. Діти й онуки на старості років зовсім забули про мене, хоч і близько живуть. Цього року я на Різдво вдома була сама, чекала, коли мені хтось зателефонує. Та в той день мене ніхто й не набрав, а наступного дня я вже й сама здивувалася

Зараз у мене вже досить таки немолоді роки, вже 64, живу я одна, мого

Життєві історії 0

Я бачила як донька сумує за чоловіком, але поїхати до нього вона теж не могла, бо не так просто візу в Канаду отримати. Проте, кілька місяців тому донька в Польщу зібралася, питаю її, чого вона туди їде, а вона каже – в посольство, візу в Канаду отримувати. Я аж присіла, але ще сподівалася, що їй не відкриють, проте, приїхала Оксана щаслива, і відразу стала речі пакувати, мовляв, нарешті вона о чоловіка їде. Я її питаю, на скільки часу, а вона мені відповідає, що планують на ПМЖ. Ця інформація мене просто підкосила

Я неабияк засмутилася, коли моя донька мені повідомила, що вони всією сім’єю в Канаду