Андрій стояв біля самого дзеркала, поправляючи свою краватку і мимохідь перевіряючи, чи добре сидить на ньому костюм.
Сьогодні у нього був особливий вечір – він збирався вперше познайомити свою дівчину Ольгу з мамою.
Пара зустрічалася вже декілька місяців, але він досі не наважувався познайомити обраницю зі своєю сім’єю.
Причина була досить таки проста: його мати мала недобру звичку критикувати буквально все та всіх, починаючи від вибору одягу в закінчуючи навіть найменшими дрібницями.
Ольга була для Андрія дуже особливою, він мав до неї щирі почуття та сподівався, що мати зможе побачити в ній те саме, що він в ній знайшов.
Ольга жила у невеликому, але затишному будинку на околиці міста. Андрій часто приїжджав до неї, і щоразу захоплювався нею, її смаком та стилем. Разом з тим, вона була хорошою та доброю людиною.
Інтер’єр будинку Ольги був оформлений з любов’ю та увагою до найменших дрібниць, там було все просто, але затишно, адже жінка не мала багато грошей на розкіш: елегантні штори, стильні меблі, дорогі картини на стінах. Все дешеве, але зі смаком.
Все це створювало таке відчуття, що вона живе у світі розкоші і достатку, хоча це було зовсім не так.
Андрієві дуже подобалося, що Ольга вміла створювати атмосферу затишку та комфорту, і він із задоволенням проводив час у неї вдома.
Однак сьогодні все мало змінитися. Вперше Ольга вирушала до будинку самого Андрія, щоб познайомитися з його матір’ю.
Вона, зрозуміло, хвилювалася, але намагалася цього не показувати.
Перед дзеркалом Ольга ще якийсь раз поправила зачіску і перевірила макіяж, щоб він був простенький, але елегантний, в той же час.
На ній була гарненька мила сукня, яка підкреслювала гарну статуру і додавала впевненості.
Ольга добре знала, що виглядає вона зараз просто чудово, і сподівалася справити чудове враження на свою майбутню свекруху, адже з Андрієм у них все серйозно було.
Коли Андрій приїхав за дівчиною, він був ще раз здивований її красою. Вона виглядала ще краще, ніж зазвичай, і він відчув гордість за те, що йде поруч із такою красунею, як вона.
Усю дорогу до будинку своєї мами він захоплювався Ольгою і тим, як вона виглядала, не міг повірити, що така жінка обрала саме його.
Біля під’їзду Андрій допоміг їй вийти з автомобіля.
– Моя мама – досить таки складний характер має, – промовив він. – Але я певен, що ти їй дуже сподобаєшся. Ти така розумна і красива, що цього просто не можна не оцінити.
Ольга мило посміхнулася: усередині неї стали закрадатися сумніви щодо того, що майбутня свекруха прийме її з розкритими обіймами.
Тетяна Михайлівна стояла біля дверей, одягнена в елегантну сукню та з бездоганним укладеним волоссям.
Її обличчя було серйозним та допитливим водночас. Вона уважно подивилася на Андрія та Ольгу.
Андрій представив Ольгу і вони обмінялися ввічливими привітаннями.
– Дуже приємно познайомитися, Олю, – сказала Тетяна Михайлівна і простягла руку.
Дівчина відповіла їй взаємною люб’язністю, і вони усі разом увійшли до квартири.
Ольга відразу ж помітила, наскільки вона відрізнялася від її власного дому.
Тут все було так суворо та офіційно, наче віяло холодом звідусіль: важкі штори, масивні меблі, старовинні вази, на підлозі коври.
Атмосфера була холодною та надто формальною, через що Ользі стало трохи ніяково.
За вечерею розмова йшла доволі напружено. Мати Андрія ставила Ользі питання про роботу, освіту та захоплення, але робила це так, ніби вона була зобов’язана їй відповідати на всі запитання докладно в найменших дрібницях.
Дівчина відповідала чемно та спокійно, намагаючись показати себе з найкращого боку.
Андрій теж сидів поруч з Ольгою і нервово поглядав на матір, сподіваючись, що вона оцінить його вибір і перестане задавати не дуже ввічливі питання Ользі.
Після вечері Тетяна Михайлівна запропонувала випити чаю у вітальні. Там вона продовжила розпитувати Ольгу про все, але тепер її тон став більш дружнім.
Дівчина розповідала про свої інтереси, про подорожі та про те, як вона любить готувати на кухні.
Тетяна Михайлівна одразу ж збагнула, що дівчина далеко не з бідної родини. А Андрій дуже радів, бачачи, що його мати і дівчина добре порозумілися.
Коли вечір став добігати кінця, Ольга та Андрій зібралися йти. Мати провела їх до дверей та тепло попрощалася з ними.
Андрій був задоволений результатом зустрічі та сподівався, що тепер мати прийме Ольгу чудово в їх сім’ю.
Однак незабаром сталося щось несподіване. Через кілька днів після візиту майбутньої невістки Тетяна Михайлівна випадково дізналася, що Ольга заробляє значно більше, ніж Андрій.
Ця новина справила на неї сильне враження. Вона почала міркувати про мотиви Ольги і про те, навіщо їй взагалі потрібен Андрій, якщо вона сама успішна і добре забезпечена.
Тетяна Михайлівна вирішила обговорити цю тему із своїм сином. Вона запросила його до себе на обід і почала розмову з питання фінансової сторони їхніх відносин.
Андрій був здивований таким інтересом матері, але щиро відповів, що не бачить у цьому проблеми.
– Мамо, я щиро кохаю Ольгу не за її заробіток, – відповів син. – Для мене важливі її людські якості, підтримка та розуміння. Гроші – в сучасних реаліях це не головне.
Мати задумалася над словами сина. Вона розуміла, що він має рацію, але все одно не могла позбутися сумнівів, які й не давали спокою їй.
У її поданні шлюб повинен ґрунтуватися на рівності обох людей, і різниця в доходах видавалася їй якоюсь надто підозрілою.
За кілька днів Тетяна Михайлівна вирішила поговорити з Ольгою сама. Потай від сина вона запросила її до себе на чай і почала говорити про гроші.
Ольга була дуже здивована її інтересом, але відповіла відверто, що дохід для неї не має значення у їхніх стосунках.
– Андрій для мене важливий як людина, а не як джерело прибутку, – сказала вона. – Я дуже ціную його за доброту, турботу і підтримку та увагу, якої він мене оточив. Гроші, в наш час – це лише засіб, а не мета.
Тетяна Михайлівна уважно вислухала, але Ольга так і не зрозуміла, чи влаштувала її відповідь жінку чи ні.
Однак тому, що мати Ольги почала відправляти їй щоранку картинки з побажаннями, зрозуміла, що догодила майбутній свекрусі.
Через пів року, коли молоді таки вирішили одружитися, матір навіть розплакалася.
Вона була рада тому, що в неї з’явиться така досить небідна невістка, якою жінка могла хвалитися між родиною.
Як тільки Ольга стала дружиною Андрія, Тетяна Михайлівна відразу змінила своє ставлення до неї.
Вона почала просити на кожне свято дорогий подарунок. Причому жінка вибирала його сама.
То це були якісь електричні прибори на кухню, то великий телевізор, то путівки до санаторію. Такі подарунки, як продукти чи косметика, свекруха вже не рахувала.
Через два роки, не витримавши такої самовпевненості свекрухи, Ольга вже зважилася на розмову з нею.
– Тетяно Михайлівно, ми не можемо більше робити вам такі дорогі подарунки, як раніше, часи зараз для всіх складні, – повідомила невістка.
Свекруха здивовано дивилася на Ольгу.
– Ти ж сама мені ще давно казала, що для тебе гроші не важливі.
– Я мала на увазі щодо того, скільки заробляє саме мій чоловік, – трохи спробувала виправдатися жінка.
– Для сина не шкода, а для його рідної матері шкода? Я вірно, виходить, тебе зрозуміла? – насупилась свекруха.
– Ну я ж не з вами живу, але щиро скажу, що мені не дуже приємно, коли такі суми йдуть з нашої сім’ї. Думаю, що ви мене розумієте.
– Ні, не розумію! Я для своєї свекрухи ніколи нічого не шкодувала! Усім ділилася з нею, – сухо сказала жінка.
– Що ж ви їй дарували такого дорогого? Сумніваюся, що путівки до санаторію чи новий телевізор? – холодно запитала Ольга.
Тетяна Михайлівна занервувала, вона не могла пригадати дорогих подарунків для свекрухи.
– Я вже не пам’ятаю, то давно було. Та й яка різниця?! З тобою мені тепер стало все зрозуміло. Треба було одразу побачити тебе, але ти приспала мою пильність, а була ж вся така добра, щедра, що й не передати! – висловилася жінка і вказала на двері. – Тобі тут не раді тепер!
Ольга була розчаровані і здивована одночасно, вона просто вийшла з квартири.
Відтоді Тетяна Михайлівна щодня телефонує синові, скаржиться на його дружину, мовляв, вона дуже помилилася в ній і не знала, що вона така жадібна людина, буде шкодувати матері кожну копійку, коли сама собі купує все.
Причину такої зміни Андрій дізнався від дружини. Йому було неприємно усвідомлювати, що мати колись купилася на гроші.
Ольга ще хотіла налагодити відносини з свекрухою, бо якось не хочеться залишати матір на старості років одну, совість не дозволяє, але свекруха й бачити її тепер не хоче.
То чи варто горнутися невістці до такої матері, якій гроші понад усе? Чи свекруха права – можна й мамі допомогти, коли сама живеш в достатку?
Фото ілюстративне.
