fbpx
Мами не стало коли Віка була зовсім маленькою. Минали роки, і батько привів іншу жінку в хату. Для Оксани було неприємною новиною те, що дівчинка зовсім не дисциплінована вдома. Уроки дитина робила лежачи на підлозі. А свої речі Віка звикла кидати на підлогу, знаючи, що бабуся все прибере. Всі свої вісім років дитина жила саме так, і не знала, що можна жити по-іншому. Оксана розуміла, що так продовжуватися не може
Віка залишилась без матері як тільки з’явилась на світ. Виховували дівчинку тато і бабуся.
Я ніколи не думала, що все може закінчитися ось так. Чоловік зібрав речі і пішов з дому. Пізніше я дізналася, що він жив спочатку у співробітника, а потім орендував окрему квартиру. Нещодавно, я випадково зустріла його на вулиці. Просила, щоб він повернувся. Але він мені сказав, що повертатися додому він поки не готовий. Я зробила відповідні висновки, адже розумію, що ми з свекрухою переборщили
Я вийшла заміж десять років тому і ми пішли жити до свекрухи. І в
Наталя вже про весілля не думала, з чоловіком просто розписалися. Тепер вона відчувала себе нещасною. А потім побачила чоловіка з дитиною
Ще зі школи Наталя звикла все планувати на багато вперед і постійно дотримувалась свого
Пів року тому не стало матері Віри і батько жив сам. З того часу Віра батька не відвідувала. Якось кинула все і поїхала в село. Коли вийшла з автобуса, то побачила сільську пліткарку, тітку Гальку, та вибігла наперед і стала щебетати: – А ти, Віро, й не знаєш нічого. Батько твій мачуху привів! Розгнівана Віра ступила на батьківське подвір’я: – Міг би, самотню жінку знайти, без дітей. А тепер її діти будуть на спадщину претендувати, а мені, що залишиться, ти про мене подумав? – буркнула батькові. На порозі непомітно з’явилася мачуха з сумкою в руках, вона чула всю їхню розмову. – Ви тут не так голосно сперечайтеся, а то сусіди почують. Ідіть в кухню – там пиріжки тільки з печі. Я додому піду. А ви залишайтеся з Богом, не сваріться. Вашого я нічого не взяла
Віра виросла в селі, там закінчила школу і поїхала в місто де вступила до
Не дочекавшись Бориса, Соня вийшла заміж за Андрія. Невдовзі одружився і сам Борис. Вони прожили кожен своє життя, але через сорок років доля знову звела їх
В Бориса Соня закохалася ще в 10 класі і відразу розповіла про це своїй
Скінчився випускний вечір, і Руслан забув про мене. Я довго плакала, а потім дізналася, що чекаю дитя. Моя подруга знайшла Руслана, і розповіла йому про все. Але більше я його не бачила. Пройшли роки, у мене було все: свій бізнес, квартира, авто. Я була багатою жінкою, але чоловіка не мала. І одного дня я зустріла Руслана з його третьою дружиною, той вечір скінчився фантастично
Все почалося на випускному вечорі після закінчення школи. До цього моменту на мене мало
Ми відгуляли весілля і стали жити в своїй хаті. Але наша хата і хата свекрухи були на одному подвір’ї, ми навіть ходили через одну хвіртку. Як тільки я народила дитятко, свекруха майже оселилася в нас. Зранку приходила, пізно ввечері йшла. Я вже втомилася бачити її щодня, мене в ній дратувало все. Але я вирішила мовчати, щоб не сваритися з чоловіком, хоча ледве дивилася в її сторону. Так минали роки, і я побачила, що вона за людина
Все життя я прожила в селі. Після закінчення школи я поїхала в місто і
Дружина знайшла іншого, кинула Михайла і подалася з ним до міста. Михайло перестав ходити на роботу, закинув будівництво хати. Інколи брав якісь підробітки, щоб заробити синові на подарунок. Минали роки, а чоловік жив сам у цегляній коробці. Якось селищний голова попросив Михайла зустріти вчительку, яка приїхала з міста. Того дня чоловік завів машину вперше за пів року
Після інституту Михайло влаштувався на роботу, познайомився з Юлею і щиро закохався в неї.
Ярослава придивилася до літнього сусіда, прикинула, що спадкоємців у нього нема, і подумала, раптом пощастить, і він залишить їй свою міську квартиру? Поміркувавши так, почала приходити і допомагати йому. Чоловік дуже зрадів, що сусідка почала до нього забігати, як не як, а допомога, але діставав її по найменших дрібницях. Ярослава Степанівна злилася, але терпіла, бо дуже вже хотіла квартиру
Ігор Семенович вже багато років жив один. На зиму їхав в місто – там
Леся сиділа з піврічним сином на руках у свекрухи в хаті, коли до них зайшов сусід, один з тих, що був з Іваном на заробітках, і передав в білому конверті лист. Тремтячими руками відкривала його Леся, чуло її серце, що недобру вісточку принесе. Іван просив у Лесі і сина прощення за те, що більше до них не повернеться. Десь там, у далеких світах, він зустрів жінку і вирішив залишитися з нею
Цікава новина вмить облетіла усе село – спочатку Леся забрала від Олени чоловіка, а

You cannot copy content of this page