fbpx
Життєві історії
В селі вечоріло, всі люди спали. Лише Марія тихесенько бігла за городами, спішила до хати Павла. В той вечір вона просила його, щоб він покликав заміж її доньку Галину. Батьки Павла посадили Марію за стіл, а самі вийшли в іншу кімнату. Лише краєм вуха чула Марія про що мова велася у сусідній кімнаті

Коли Галина виходила заміж за сина багатого агронома, мати її, Марія, бігала така радісна по селу, як заведена. Все найкраще у людей скупляла, замовила доньці гарну весільну сукню, тай неякусь там з магазину, а у найкращої сільської швачки, щоб такої більше ні в кого не було.

Марія коровайницю привезла з міста, щоб меню на 250 чоловік склала. Для весільного застілля продала корову, троє свиней, а двоє свиней залишила людям на гарне частування.

Усім сусідкам хвалилася багатим зятем Миколою, за яким мало не по п’ятках бігала, а вже, як сватам своїм годила, то вже всі люди відверталися, бо не хотіли того бачити та чути.

На весіллі доньки Марії Галини мало не пів села гуляло, свати з родичами з міста приїжджали. А після гуляння в понеділок сама Галина поїхала жити до чоловіка в місто.

Пів року ще Марія віддавала борг родичам, бо подарувала молодим велику суму грошей, щобродичі та сусіди ще довго мали про що говорити.

А через сім місяців донька повернулася додому в село, було видно, що вже чекаючи дитину.

Микола просто сказав, що в нього є інша, сільська дружина йому не пара, бо в люди з нею соромно вийти, лише знає, що на кухні товктися, а на підборах навіть ходити не може, перед людьми не зручно йому з нею.

Тоді Марія дуже пошкодувала, що не хотіла, щоб ще в молодості донька вийшла за Павла, простого сільського тракториста з бідної сім’ї.

Марії з чоловіком Павло ще з першого погляду не сподобався, бо живе він зі своєю сім’єю в маленькій хатині, аж 7 чоловік разом. Павло ще був тоді молодим, лише почав працювати трактористом у фермера, гроші заробляв непогані, але своєї хати ще не пристарався, тому Марія не хотіла, щоб донька мала бідного чоловіка, вона плекала мрію про те, що її єдина донька вийде за багатого чоловіка, щоб усе мала і ще й батькам допомагала.

Сама Галина була дівчиною дуже спокійною, хоча вони щиро кохали одне одного з Павлом, та вона послухала своїх батьків, які наполегливо просили вийти заміж за сина багатого агронома.

Тепер Марія добре розуміла, що залишилася без грошей, а донька повернулася додому, ще й дитину чекає. Як тепер людям в очі дивитися, ото тепер чутки підуть по селі недобрі. Що кому казати, що говорити?

Коли на вулиці стемніло і в селі люди полягали спати, щоб ніхто з сусідів не бачив, Марія побігла до Павлової хати. Стала просити чоловіка і його батьків, щоб засватав її доньку, щоб покликав заміж Галину. Бо чоловік її виставив з міської квартири і привіз назад в село додому, Марія щиро зізналася і Павлові і його батькам, яка непроста доля випала на її доньку. А Галина вже чекає дитину. Батьки Павла були дуже добрими людьми, посадили Марію за стіл, а самі стали радитися з сином, вийшли в іншу кімнату.

На щастя вирішили одружити своїх дітей, бо вони й досі щиро кохали одне одного.

Павла Марія забрала до себе, тепер вона разом з дітьми виховувала свого онучка. Щодня вона дякує своєму зятеві, він дуже добра людина, справжній чоловік, надійний та турботливий.

Тепер Марія натішитися зятем не може, усім людям його хвалить, а про першого давно забулася. Лише осад в душі залишився, що ще дуже давно розлучила своїх дітей. Та добре, що доля звела їх знову. А скільки разів вона вибачення в павла просила – незлічити, ледь не кожного дня, просить зятя, щоб він пробачив їй той вчинок.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page