fbpx
Життєві історії
Я думала, що донька до мене на свята приїхала, але мене насторожила валіза, в якій були майже всі її речі. Донька ходила сумна і тільки через кілька днів вона мені зізналася, що пішла від чоловіка, бо він привів у їхній дім іншу жінку

Я вже давно пенсіонерка, живу одна, чоловіка не стало чотири роки тому. Моя дочка Олена вже заміжня. Зять, Стас, мені ніколи особливо не подобався. Але я дочці я не заважала: їй же з ним жити, а не мені.

Живе вона зі своїм чоловіком Стасом в місті, а я в своєму заміському будинку. У них хороша квартира, обоє працюють. Їздять відпочивати щоліта. Я сподіваюся, що в недалекому майбутньому я стану бабусею. Так хочеться поняньчитися з онуками.

Олена зі Стасом раніше часто приїжджали до мене в гості. Я до їх приїзду завжди готувалася, стіл накривала такий, як для найдорожчих гостей. А останнім часом вони стали приїжджати дуже рідко, все відговорювалися роботою і зайнятістю.

Нещодавно до мене приїхала моя донька одна, без Стаса. Донька була явно сильно засмучена. Я почала розпитувати у Оленки: що ж сталося? Вона розплакалася і почала розповідати.

Виявляється, Стас останнім часом почав вести себе дуже дивно. Він вимагає від Олени, щоб вона їла поменше. А м’ясо він взагалі їй їсти не дозволяє. Каже, що це чоловіча їжа. А донька повинна їсти овочі, каші і хліб. Ось так.

– Хіба я не людина, мамо? Чому це я не повинна їсти м’ясо? Він став для чогось купувати так багато яблук і постійно змушує мене їх їсти. А потім він став якісь дивні книги читати. Начитався всякої нісенітниці, а потім мені каже, щоб я одягала тільки довгі сукні та спідниці. Штани одягати не дозволяє. Я, що монашка якась? Мені ж тільки тридцять років! Чому я повинна так одягатися? А Стас каже, що порядна жінка повинна одягатися тільки так.

– Оленко, а ти пробувала з ним поговорити про це?

– Звичайно, пробувала. Це марно! Він таку нісенітницю нести починає! Не розумію просто, що взагалі з Стасом відбувається.

Я порадила доньці заспокоїтися, сподіваючись, що скоро все владнається. Олена поїхала додому. Минув тиждень. І ось одного разу пізно ввечері донька з’явилася на порозі мого будинку. Вся в сльозах і з великою валізою. Я думала, що Олена до мене на свята приїхала, але мене насторожила валіза, в якій були майже всі її речі. Донька ходила сумна і тільки через кілька днів вона мені зізналася, що пішла від чоловіка.

– Я до нього більше не повернуся! Він зрадив мене! Я сьогодні додому прийшла, а він привів до нас в квартиру іншу жінку. Йому навіть соромно не стало. Він сказав, що це Валентина, і вона тепер буде жити з нами! У нього вистачило совісті заявити мені, що ця Валентина буде його другою дружиною. Як я можу з ним після цього жити? Ось що таке він витворяє?

Я обняла доньку, заспокоїла, напоїла її чаєм і поклала спати. Ранок вечора мудріший. Але я вважаю, що моя донька права – жити з такою людиною під одним дахом не можна. Це точно.

Двері мого будинку завжди відкриті для моєї дочки. Я дуже сподіваюся, що у моєї доньки все буде добре і вона ще зможе стати щасливою.

Фото ілюстративне – 8plus1.

You cannot copy content of this page