fbpx
В неділю ввечері чоловік приїхав від своєї мами і його наче підмінили. Почав заглядати по каструлях, і не знайшовши там нічого, став говорити, що його мама була права, коли називала мене поганою господинею. Я знала, що добром поїздки до мами не закінчуються, але щоб прямо так. На кухні і справді не було їжі – а для кого я мала готувати, якщо чоловік з сином на всі вихідні поїхали до свекрухи
Стас у мене був би чудовим чоловіком, якби не так сильно слухав свою маму.
Ми жили бідно. Навіть не було грошей, щоб викопати власну криницю, ходили за водою до сусідів. А потім приїхала з-за кордону мамина давня подруга. Привезла великі гроші, почала будувати хату. Тітка Ольга стала підмовляти маму, щоб та кидала це село, залишала дітей їхала в Італію заробляти гроші та шукати собі чоловіка. Мама, втомлена бідністю, так і зробила. Це змінило наше життя назавжди
З сестрою ми виросли в бідовій сім’ї. В селі стояла маленька хата, старенький паркан,
Коли Михайло сказав, що вони будуть знімати квартиру, ми з чоловіком подумали, що так вони ніколи не зберуть грошей на своє житло і вирішили переїхати жити на дачу, а молодим залишити квартиру. Поїхали ми ранньою весною, а на початку жовтня вирішили приїхати додому на кілька місяців, щоб заощадити на опаленні. Як же ми здивувалися, що невістка за такий короткий час стала повноправною господинею і не приховувала, що не рада нашому приїзду
Михайло – єдиний син у нас з чоловіком. Ми завжди старалися дати йому все
Син поїхав за кордон, а дві молодші дочки продали мою трикімнатну квартиру, поселили мене в однокімнатній квартирі, а решту розділили між собою. Відтоді вони приїжджають до мене рідко, а я колись жила лише заради них, саме тому чоловік пішов від мене. Тепер у мене дуже самотня старість
Ми з чоловіком переїхали в нову квартиру. Сусідів ще не знали, але до нас
Юля покликала Ірину в парк, щоб повідомити, що давно любить її чоловіка і він її теж. Сергій вперто скидав дзвінки від дружини, але в повідомленні написав, що все це правда. Хто б міг подумати, що її зрадять двоє найближчих людей – чоловік і її найближча подруга. Та й коли вони встигли і чому досі вона цього не помічала
Ніколи ще Ірина не відчувала такого розпачу. Хто б міг подумати, що її зрадять
Маринована скумбрія, на вигляд, як копчена, але значно смачніша. Зробила на пробу – однозначно, то любов з першого шматочка
Ніколи б не подумала, що в домашніх умовах можна приготувати таку смачну рибку. Маринована
На весілля своїй доньці я подарувала 3 тисячі гривень, більше у мене не було. А свати вклалися в ресторан і другий день зробили у себе в будинку. Ось тоді, на другий день весілля я побачила їх дім: перший поверх – величезна кухня, санвузол, коридор, гардеробна і широченна вітальня, яка суміжна з батьківської спальнею. Другий поверх – це хол, санвузол і дві великі окремі кімнати: зятя і його молодшого брата. А на вулиці широка тераса. Я впевнена була, що кімната зятя буде для молодих. Але помилялася: все з’ясувалося на третій день весілля, в неділю, коли зібрався вузьке коло родичів. Виявилося, що молодим тут місця зовсім немає. Сват вирішив переобладнати кімнату свого одруженого сина до свій кабінет. – Правильно, – мовила сваха, – в домі двох господинь не має бути. І тоді слово взяла я
Я, як будь-яка хороша мати, хотіла для своєї дочки щастя, хорошого чоловіка та вигідного
Ця приправа на зиму – просто знахідка для мене. Вона дуже пасує до риби, до м’яска і просто на хліб. Аджики більше я не варю
Вже багато років я готую таку приправку на зиму. Така закуска поліпшить смак і
Коли батьків моїх не стало, я потайки від чоловіка та дітей, відмовилася від спадку. Батьківська хата дісталася моїй сестрі Галі. Коли всі документи були вже оформлені, я зізналася у цьому своїм рідним. Скільки мені прийшлося вислухати від свого чоловіка, а донька так часто мені ще ніколи не телефонувала. Вона весь час задавала мені лише одне запитання
Батьків моїх давно не стало. У мене є рідна сестра. Життя в моєї сестрички
Односельці дуже заздрили Лілії, вона вдало вийшла заміж. На малу батьківщину приїздила нечасто, зате коли вже з’являлася, в батьківській хаті двері не зачинялися. Половина села мала потребу побачити та поговорити з Лілечкою, попросити в неї, голубоньки, допомоги та поради. Ліля носила небачені для сільських жінок шовки та хутра, їздила по за кордонах. Минали роки, і жінка повернулася в село одна. Ходить у стоптаних чунях і благенькій материній куфайці. Лише сусіди, які дізналися про долю жінки, допомагають їй поратися на городі та лагодити старий паркан
Лілію у селі поважали та любили, хоча вона як поїхала колись в неповні 17

You cannot copy content of this page