Зараз в Києві важко, світла цілими днями немає, а у нас плита електрична і опалення не працює. Вирішили ми на зиму дітей в село до свекрухи відвезти, у неї пічка, плита, газ, всі зручності в хаті. Тиждень діти побули в селі, як телефонує свекруха, сказала, що склала список великий для нас, щоб гроші готували
Я ще зараз пам’ятаю, що свого часу у мене було таке гарне дитинство з шикарними канікулами в дитячих таборах для відпочинку, а якщо вже я і залишалася в
В цьому році я відчула, що ні зять, ні дочка не хочуть, щоб я приїжджала на Різдво додому. Я пояснюю, що 60 років – ювілей як-не-як, а дочка каже, мамо, тут нам не до свят, чого будете їхати. І зять її підтримує, те саме каже. Потім я зрозуміла, в чому справа, мені родичка моя подзвонила в Італію, і розповіла, що в нашому будинку тепер живе сваха з сватом
Зараз я стою перед непростим вибором – їхати додому і жити звичним життям, чи залишитися в Італії і спробувати почати все спочатку. Хоча це і смішно звучить, адже
В цьому році на Різдво я вирішила поїхати до батька. Він останніх 10 років живе закордоном. Але коли про мої наміри почула мама, вона перестала зі мною спілкуватися
Мої батьки розлучені і живуть окремо. В цьому році на Різдво я вирішила поїхати до батька. Він останніх 10 років живе закордоном. Але коли про мої наміри почула
Я вже 10 місяців знаходжуся в Польщі, сама родом з Рівного. Важко мені тут, я дуже сподівалася, що до вересня повернуся додому, але не склалося: мама з чоловіком просили залишитися. Нещодавно я тут залишилася без роботи, думала кидати все і повертатися додому, але мені на днях родич подзвонив
Так вийшло, що в кінці лютого ми з сином поїхали в Польщу. Скажу правду, я ніколи не була за кордоном і думки навіть такої не було, що буду
Ввечері 18 грудня я приїхала до мами з подарунками, я так завжди роблю на свято Миколая. Ліфт не працював, я піднімалася пішки по сходах, і побачила, що двері в одну з квартир були прочинені, а звідти я начебто почула чийсь голос. Я несміливо підійшла, постукала і зайшла в квартиру. Той вечір змінив багато чого в моєму житті
В цьому році вечір 18 грудня для мене особливо сумний. Останні кілька років я в цей день їздила до однієї літньої бабусі, яка жила по сусідству з моєю
Багато років тому я взяла квартиру в кредит, не для себе, а для сина. 10 років платила його сама, залишилося – 5. А потім син одружився, я вийшла на пенсію, грошей зовсім не маю. Одного дня пішла до невістки і сказала, щоб вона тепер платила кредит, бо живе в квартирі моїй
І, як не дивно, на все місто про мене такі недобрі чутки вона пустила, ходжу, не знаю, куди й очі заховати від людей, навіть не підіймаю їх, бо
Виходу у нас не було, нам залишалося одне – піти жити у квартиру мого батька, і змиритися з його стилем життя. Я чекала найгіршого сценарію, але все вийшло так добре, що я навіть на таке і не сподівалася
Після нашого весілля свекруха нас впустила в свою однокімнатну квартиру. Зробила вона це неохоче, адже таким чином вона втратила заробіток, бо до того вона здавала її квартирантам. Ще
В це ніхто не вірить, але я за три роки квартиру купила. І коли нарешті надумала повертатися, чоловік перестав брати від мене слухавку. Я не розуміла, що відбувається, а дочка пояснила, що батько хоче зі мною розлучатися. Що могло статися, я не уявляла. Зрозуміла аж тоді, коли повернулася додому
Я знаю багато розповідей про заробітчанок, і хочу розповісти свою. В це ніхто не вірить, але я за три роки квартиру купила. Поставила собі таку мету як їхала,
Коли у моєї доньки було весілля, зі сторони зятя не було нікого, Дмитро сказав, що в нього нікого немає. Ми дуже здивувалися, бо він людина небідна, добре заробляє. Але справжній сюрприз нас чекав в РАЦСі
Досить таки вчасно, виходить, дочка все дізналася, адже 3 роки разом прожили, добре, що нажити вони не встигли нікого і нічого. Принаймні, нічого серйозного, – поділилася зі мною
По дорозі в село я часто підбираю односельчан. Проїжджаючи цього разу повз зупинку, я побачила обабіч дороги Христину. Вона не встигла на рейсовий автобус, а наступний буде хвилин через 40, тому я зупинилася, щоб її підвезти. Вона несміливо підійшла до машини, адже пам’ятала, як 13 років тому вийшла заміж за мого нареченого
Не раз я чула фразу, що на чужому горі свого щастя не побудуєш, і ось мала нагоду в цьому переконатися. Зранку я пішла по магазинах, накупила купу різних

You cannot copy content of this page