Мої батьки розлучені і живуть окремо. В цьому році на Різдво я вирішила поїхати до батька. Він останніх 10 років живе закордоном. Але коли про мої наміри почула мама, вона перестала зі мною спілкуватися і заблокувала мене всюди.
Мамі моїй зараз 60 років, батькові 65. Десять років тому вони розлучилися. Справа була доволі гучною. Батько поїхав закордон, там зустрівся з своєю однокласницею, в яку в юності був закоханий. З мамою він розлучився, і відразу одружився з тією жінкою.
На той час ми з братом уже мали свої сім’ї, і з розумінням поставилися до такого його рішення. Свою квартиру батько залишив мамі, бо почувався винним перед нею.
Мама була в розпачі, і не лише через те, що в 50 вона залишилася сама. Справа в тому, що мама ніде не працювала, сім’ю забезпечував батько, а коли він пішов, їй довелося шукати шляхи доходів.
Вона нічого кращого не придумала, як брати кредити в банках. Віддавати їх довелося нам з братом, при чому, суми були не маленькими. Мама звикла ні в чому собі не відмовляти, а жити на широку ногу. Останні 7 років, коли вона ще жила з батьком, вона постійно щось міняла в квартирі: робила ремонт, купувала техніку.
Мама ще була у такому віці, що спокійно могла йти на роботу. Але їй простіше було плакатися щодня нам, а ми з братом з почуттям провини платили за її комуналку, привозили продукти за списком, який вона писала, давали гроші їй на одяг.
Ще тоді, коли батьки розлучалися, я попередила їх, що буду спілкуватися з обома. Але маму це не влаштовувало. В наших очах вона хотіла виставити батька як зрадника.
Але ми з братом вже були доволі дорослими, щоб зрозуміти що й до чого. Наші батьки давно жили в одній квартирі як чужі люди, спали в різних кімнатах, інколи за цілий день і не заговорять один до одного.
Проте ми думали, що так і буде далі. Але батько вирішив змінити своє життя, і я не можу його за це засуджувати. Ми з ним зараз тісно спілкуємся, і я бачу, що він з тією жінкою дуже щасливий.
На Різдво він запросив мене до себе, сказав, що оплатить дорогу. Я дуже хочу поїхати до нього, бо давно його не бачила, і чоловік пускає. А от мама проти. Сказала, що якщо я поїду, то вона викреслить мене з свого життя.
А ще, днями я дізналася, що чекаю дитину. Цього ми з чоловіком прагнули багато років, і нарешті наша мрія здійснилася. Я хотіла цією доброю новиною поділитися з мамою, але вона мене всюди заблокувала.
Ми всі дорослі люди, кожен має право на своє життя. Але мама поводить себе як дитина. Як з нею спілкуватися в нашій ситуації?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
