fbpx
Після весілля я дізналася, що у чоловіка є фінансові труднощі. Ми жили в квартирі, подарованій моїми батьками. Щоб допомогти чоловікові я попросила свого тата, щоб він продав свій автомобіль, до того ж, я сама взяла кредит. Залишилося всього три місяці до виплати боргу, а потім, ми, нарешті, будемо жити так, як хотіли. Я так думала. Але чоловік дуже змінився за цей рік і хоче зі мною розлучитися
З Артемом ми познайомилися три роки тому, у нього на той час були найлегші для нього часи. Свого житла у нього не було, роботи теж, але були великі
Залишившись одна з дитиною, я вирішила взяти в кредит однокімнатну квартиру. Добре, що хоч батьки колишнього чоловіка мені допомагали. Мої ж родичі з допомогою не поспішали, зате у них було до мене прохання – прописати чоловіка моєї сестри у мене в квартирі. Я відмовилася і цим дуже зіпсувала собі стосунки з ріднею
– Я не проти допомогти сестрі, але не розумію, як про таке взагалі можна просити. Тут дехто свого рідного чоловіка роками в квартиру не прописує, а сестра хоче,
Квартирою ми доньку забезпечили, а її чоловік за п’ять років так в неї нічого не купив. Живуть в практично пустій квартирі без меблів – купили якісь стійки, на них одяг висить, решта – в пакетах і коробках. Ми з сватами вже пропонували їм віддати щось своє, але вони нічого старого не взяли, кажуть, що куплять собі все нове. Тільки от час іде, а квартира і далі залишається пустою
– Я просто не розумію, — зітхає Олена Анатоліївна, – як можна так жити! П’ять років, як Аліна заміж вийшла, а живуть, як на вокзалі: речі в коробках,
Мені 52 роки, я заміжня і маю двох дітей. А нещодавно я зустріла свого однокласника. Зазвичай, люди в нашому віці забувають своє минуле і живуть своїм життям, а я, виявляється, не забула
Я чомусь ніколи навіть подумати не могла, що колись потраплю в таку ситуацію, адже завжди бачила це тільки в якихось фільмах, чула від людей. Якщо говорити коротко, то
Інна частенько забігала до своєї сусідки. Ніні Андріївні 84 роки, у неї є дві доньки: одна живе за кордоном, інша в столиці. Інна для старенької нічого особливого не робила, адже донька найняла помічницю, яка приходила до бабусі двічі на тиждень прибирати і готувати. Але Інна ходила для бабусі в магазин, пила з нею чай з солодощами. А одного разу бабуся попросила Інну принести копію паспорта, сказала, що хоче оформити на неї дарчу на свою трикімнатну квартиру, але про це не мають занти її доньки. Інна тоді посміялася, а коли прийшла додому, то розповіла чоловікові, він теж не повірив. Сказав, що бабуся ніч поспить і все забуде. Але Ніна Андрієвна навіть не думала про це забувати
– Чоловік ще тоді щиро так сміявся, говорив, ти сусідку нашу, здається, удочерила! – розповідає тридцятирічна Інна. – Ну, мені шкода її завжди було якось. Бабуся – добра
Мені 56 років, я працюю за кордоном, у нас з дружиною все є, ми доволі забезпечені люди. У нас є син, моя дружина вважає, що ми зобов’язані його забезпечувати, але я так не думаю. Віталію 30 років, він давно одружений, але син не припиняє їздити до нас і просити грошей. Я вважаю, що і так добре допоміг синові, тому зараз можна трохи подумати і про нас
Мені 56 років, вже багато років я їжджу з будівельною бригадою за кордон. У нас з дружиною все є, ми доволі забезпечені люди. У нас є син, моя
Вчора до мене в гості приходив Михайло, мій рідний брат. Засмучений дуже – прийшов поради питати, каже, може варто квартиру таки на зятя з донькою оформити, щоб зять не пішов і діти не розлучилися. Ще десять років тому брат подарував доньці на весілля квартиру, але оформив її на себе. Ось весь цей час зять в цій квартирі живе, але нічого там не робить, бо не вважає її своєю
Вчора до мене в гості приходив Михайло, мій рідний брат. Засмучений дуже, я питаю, що сталося, а він каже, мовляв, зятю не вгодив. Брат веде мову про свою
Цими вихідними чоловік у справах їздив до своїх батьків в село і взяв з собою сина. Повернулися обоє без настрою, а вийшла у всьому винна я. З батьками чоловіка стосунки у нас відразу не склалися. Свекруха була проти нашого шлюбу, тому що я вже була одружена. Треба було їм взагалі про це не розповідати, може, зараз би все по-іншому було
– Цими вихідними чоловік у справах їздив до своїх батьків і взяв з собою сина. Свекруха захотіла онука побачити, – каже 35-річна Світлана. – А після повернення став
Моїй доньці з її чоловіком зараз дуже не вистачає грошей. Вони квартиру в кредит взяли, економлять на всьому. Зарплати чоловіка мало і моя донька вирішила влаштуватися на роботу. Я живу далеко від них, тому моя донька вирішила попросити свекруху сидіти з дитиною, поки вона буде на роботі. Надія обіцяла мамі чоловіка оплачувати комуналку. Та сваха відмовила їй, але не тому, що їй мало грошей
– Їм зараз так важко, зять таку хорошу роботу втратив, під час того, як усі фірми місяцями не працювали і усі люди сиділи вдома, їх фірма закрилася. Влаштувався
Ми в курсі того, що свекруха вирішила все своє майно віддати молодшому синові. Ну і нехай, зрештою, це її рішення. Світлана Петрівна завжди молодшого сина більше любила, ніж мого чоловіка. І подарунками вона їх задаровує, а мені тільки сукню один раз подарувала і то ніяку. Якось проживемо і без її спадщини. У мене теж рідня є. Гаразд, я перед свекрухою завинила, тільки мій чоловік тут до чого
Одна історія подана з різних сторін… Як тут розібратися на чиєму боці правда… Хто правий – свекруха, Світлана Петрівна, чи невістка, Наталя? Оформлення заповіту – розповідає Світлана Петрівна.

You cannot copy content of this page