Мама мого чоловіка дуже любить привертати до себе увагу. І робить вона це так майстерно, що всі навколо вірять, що їй і справді погано живеться.
Свекрусі моїй 70 років, але виглядає вона значно молодшою. Живе вона сама в своїй однокімнатній квартирі.
В свій час вона розлучилася з чоловіком, і він купив їй цю квартиру в якості відкупного.
Діти їхні на той час вже були дорослі і прилаштовані. Так що вона вже років 20 живе сама.
У свекрухи четверо дітей – три дочки та син, і по можливості усі їй чимось допомагають.
З допомогою дітей грошей їй вистачає. Вільного часу у неї багато.
Витрачає його вона здебільшого на телефонні розмови з родичами, яким постійно скаржиться, що їй дуже погано живеться.
Вона постійно так себе поводить, ніби її нічого не тішить уже давно, все недобре. Вона взагалі така, досить важка людина, з тих, які «я все життя все для вас, а ви!».
Тепер тільки і робить, що телефонує усім і скаржиться, що вона нікому не потрібна! А родичі, в свою чергу, телефонують нам, і картають нас за те, що ми маму досі до себе не забрали.
Сподівається свекруха на нас, тому що з усіх дітей, у нас умови найкращі – ми маємо свій будинок.
Але будувати нам його допомагали мої батьки, тому я планую забрати до себе свою маму (тата мого вже немає). Так, я вважаю, буде правильно.
Але в дочок свекрухи ситуація настільки складна, що там взагалі нема місця.
У однієї зовиці двоє дітей, молодшому вісім місяців, живе вона у чоловіка, квартира однокімнатна, і зять тещу не сказати, що прямо любить і в гості не запрошував.
Друга донька давно за кордоном, і не збирається повертатися.
А третя – живе з чоловіком у його батьків в їхній трикімнатній квартирі.
Але при цьому всьому, дочки від матері не відмовляються – і гроші дають, і продукти купують, так що скаржитися їй нема на що.
Об’єктивних причин щоб утримувати і доглядати свекруху немає, їй просто хочеться, щоб із нею носилися – їсти готували, прибирали, прали, посуд мили.
І мій чоловік, і його сестри впевнені, що матері просто нудно, тому вона себе так поводить.
Дах над головою є, гроші на їжу у розмірі пенсії теж є. Чого їй ще треба?
Але свекруха вперто хоче переїхати до нас, поки я ще свою маму не забрала.
Та чоловікові і всій його рідні я пояснила – це ваша мама, ваші турботи, у мене своя є, я її доглядатиму.
Ну хіба не так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
