Багато років тому моя сестра вирішила їхати за кордон, шукати кращої долі.
Я її розумію, бо життя у неї і справді склалося не вельми добре.
Марія зустрічалася з одним хлопцем з сусіднього села, а коли зрозуміла, що чекає дитину і повідомила йому про це, він просто поїхав кудись в невідомому напрямку.
То ж довелося Марії синочка свого ростити одній.
Жили вони разом з нашою мамою, яка, м’яко кажучи, була не в захваті від вчинку дочки.
У мене доля склалася значно краще, я вийшла заміж за хлопця з дуже забезпеченої сім’ї, у нас відразу був і будинок, і машина.
Мама постійно ставила сестрі мене в приклад, що дуже дратувало Марію.
Коли її син трохи підріс, вона прийшла до мене і попросила, щоб я на деякий час взяла племінника до себе, а вона поїде на заробітки, щоб заробити їм на квартиру.
Я сказала, що подумаю, адже таке серйозне рішення без чоловіка я прийняти не могла.
Чоловік мій був не в захваті від цієї ідеї, але мені вдалося його вмовити. Місця в будинку у нас багато, а не допомогти рідному племіннику я не могла.
Відтоді минуло 20 років, сестра моя так і не повернулася додому, вона досі в Італії. На житло за весь цей час так і не заробила.
А у нас все добре, крім нашої донечки, у нас є ще син.
Андрійко став для мого чоловіка справжнім сином, він ним дуже пишається, у них особливий зв’язок – вони розуміють один одного з півслова.
Племінник закінчив університет, навчання йому оплатив мій чоловік.
Тепер він затребуваний програміст, і в свої 27 років дуже навіть непогано заробляє – сам собі купив квартиру, тепер збирає на машину.
Ми з чоловіком надзвичайно тішимося успіхами Андрія, підтримуємо його у всьому.
Зараз ми дуже щасливі, що в свій час прийняли правильне рішення.
А нещодавно мені зателефонувала сестра з Італії.
Марії стало відомо, що її син добре заробляє, і вона хоче, щоб тепер він і їй купив квартиру, адже вона його мати!
Сестру я відразу попередила, щоб навіть не думала таке говорити сину, він їй нічого не винен.
У неї були всі шанси заробити на квартиру, і не одну!
А тепер у кожного своє життя, і кожен нехай розраховує сам на себе.
Ну хіба я не права? Хіба не так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Нещодавно батько мені подзвонив. Він робить це рідко, тому я здивувався. Він сказав, що в них з мамою пенсія мізерна, а в мене зарплата 16 тисяч гривень, їм зараз важко живеться, тому я маю допомагати батькам і щомісяця надсилати їм 4 тисячі гривень. Я промовчав і став думати, як я маю це дружині сказати
- На своє весілля я запросила з села найкращу подругу свого дитинства. Мар’яна приїхала щасливою, я думала вона радітиме за мене. Але лише після весілля мені мама розповіла, що вона зробила в церкві
- Мою подругу Катерину залишив чоловік, просто до іншої пішов. Катя взяла дітей і до батьків в село поїхала. Андрій аж помолодшав, хоча йому вже 46 років було. Він одружився вдруге, у нього з’явилася дитина і стали вони жити щасливо. А коли 3 роки минуло, став щовечора телефонувати Катерині
- Нещодавно я дізналася, що чоловік знайшов іншу, зустрічається з нею давно. Степан не виправдовувався, а спокійно про все розказав. Ми живемо в його квартирі, йти мені нікуди, лише залишається їхати з дитиною до батьків в маленьке село. Але і там все складно
- Коли ми з Ольгою розлучилися, я був дуже щасливий, радів, сподівався, що знайду собі кращу. Та дні за днями минали і я зрозумів, що втратив дуже хорошу людину. Я знав де працює Ольга, коли вона повертається з роботи і одного вечора став її чекати