Мій брат зараз заробляє 27 тисяч гривень в місяць. Але його дружина дуже незадоволена і постійно відправляє його працювати за кордон. Чоловік її подруги зараз в Німеччині, заробляє 2 тисячі євро і вона хоче таких грошей. Мовляв, поїдеш, на гарне життя нам заробиш, а потім повернешся відразу до сім’ї
Мій рідний брат працює зараз на двох роботах, заробляє він 27 тисяч гривень на місяць. Але його дружині цього зовсім замало. Віра відправляє постійно Олега за кордон на
Я 7 років в Італії працювала, адже ми жили бідно, а я дуже хотіла дітям своїм допомогти. Я видала доньок заміж, весь час їм допомагала, мріяла покращити їх життя. Коли приїжджала трішки додому, то євро ділила на трьох: собі і донькам своїм у рівних частинах. А коли втомилася дуже і стало підводити самопочуття, то відразу повернулася додому, адже мене став кликати чоловік. Тоді якраз старша донька припинила зі мною спілкуватися, навіть не пояснила чому, зять лише один раз зі мною мав серйозну розмову і просив більше не телефонувати їй
Так якось склалося в моєму житті, що в Італії працюю вже трохи більше 7-ми років. Приїхала я сюди, звичайно, зовсім не від хорошого життя. Та й, правду кажучи,
Я тоді якраз навчалася, в гуртожитку жила, а брат мій й далі жив з батьками. Коли мами й тата не стало, я взялася оформляти спадок, але Іван мені сказав, що квартира має дістатися тому, хто з батьками жив і до останнього їх доглядав. Я не розумію, про який догляд він говорив, адже батьки наші все самі завжди робили, але я так образилася на Івана, що сказала, хай забирає все собі, мені нічого не потрібно і, погарячкувавши, написала відмову. З братом я не розмовляла 4 роки, але на своє весілля таки запросила його, адже з рідних людей у мене більше нікого немає. Думала брат мені щось подарує і хоч пам’ять якась про мою сім’ю буде. Але де там
Коли я закінчила навчання в школі, то пішла навчатися, проживала в гуртожитку. Після навчання знайшла роботу та орендувала невеличку кімнату. Брат мій і далі жив в квартирі з
Я вісім років в Києві квартиру в оренду здаю одній жінці з дитиною. За цей час оренда квартири, напевно, піднялася в два рази, а я Олені цій ні на копійку за ці роки плату не підвищила. За такі гроші, напевно, зараз в Києві квартиру не знайдеш. Чоловік не розуміє мене, щодня каже, щоб я плату підвищувала, а я не можу. Так мені шкода Олену цю
Хочу зазначити ще з початку, що бізнес-леді з мене, звісно, ніяка зовсім, виявляється! – зітхає моя знайома Зоряна. – 8 років я квартиру здаю жінці з маленькою дитиною,
Коли 15 років тому я їхала в Італію на заробітки, то позичила в односельчанки дуже велику суму грошей. Мені вони були потрібні, щоб зібрати усі необхідні документи і мати на квартиру і життя там на перший час, адже у ті роки дуже важко було знайти роботу. Тиждень-другий без роботи сиділа, розчарувалася дуже, адже гроші йшли, як вода, вже й додому стала збиратися, аж тут робота підвернулася – італійська пара шукала доглядальницю з України для мами своєї. Так і познайомилася я зі своєю сеньйорою Розою
Я 15 років тому таки зважилася і поїхала за кордон на заробітки. Повірте, тоді це не те було, що зараз, коли всі двері у світі для українців відкриті
Оксана з чоловіком в столицю жити зібралася, дуже радіють, адже вони з бідного села, перспектив немає там, а тут чоловіка на роботу беруть, ще й квартиру їм оплачуватимуть в Києві. Вони вже речі зібрали, школу дитині шукають, щасливі такі усі. Аж тут теща категорично проти: – Нікуди я вас не пущу, я в стаціонарі буду відразу, як тільки ви поїдете
А я Оксані вже більше ста разів говорила – їдь, і навіть розмов про це не може бути ніяких, – поділилася якось знайома моя 32-річна Наталя. – Думай,
Коли ми з Дмитром вирішили одружитися, мені було вже 44 і в мене не було дітей, тому я дуже раділа, що він мене заміж покликав. Дмитро відразу переїхав до мене в квартиру, адже житло він орендував. Я вважала наш шлюб дуже щасливим, адже про мене ніхто так не піклувався, як він, я вперше відчула, що я потрібна комусь і хтось про мене дбає. А одного разу одна жінка подзвонила мені і сказала, що мій чоловік платить малі аліменти на дитину
У мене життя, на жаль, зовсім не склалося, я дуже довгий час була самотньою. Колись у мене були щирі почуття і гарні стосунки, йшла справа до заміжжя, та
Я з чоловіком у шлюбі дуже щаслива була, все у нас добре складається, ми маємо донечку, Андрій дуже добре заробляє. Та все змінилося різко, одного вечора чоловік мене запитав: “Оксано, чому ти мою маму, свекруху свою, мамою не називаєш, а лише на ви до неї звертаєшся”
Щиро кажучи, я довго думала, перш ніж звернутися сюди, адже ситуація в мене ніби й банальна, але для мене вона дуже непроста. Не знаю, чи мені щось зможуть
Василина з чоловіком дуже погано живе вже давно, почуття всі минули, та й він до сім’ї вже не тягнеться. Та вона навіть не думає про розлучення, адже має троє дітей. А, нещодавно, одну переписку чоловіка прочитала. Тепер не розуміє в чому винна вона і чому Микола пише таке чужим людям
Криза якась у мого Миколи, чи що, не знаю навіть як все це й описати, – розповідає про свого чоловіка 43-річна моя знайома Василина. – Все йому не
Олена з Німеччини повернулася нещодавно, майже рік вдома не була, а цього разу взяла відпустку на 21 день. Спочатку вирішила до доньки поїхати, Людмила в свекрухи жила. Наготувала їй 3 тисячі євро, але про себе подумала, що ще вирішить, чи варто їх давати доньці, при зустрічі ще потрібно розібратися
Олена нещодавно приїхала з Німеччини, відпустку вона взяла на 21 день. Вона вже майже 2 роки там за кордоном працювала. Олена не жити туди поїхала, а заробляти. Вона

You cannot copy content of this page