Так складається, що у моєї мами і у мами мого чоловіка день народження в вересні. У моєї мами було на початку місяця, а в свекрухи – в кінці.
Ми з Андрієм люди зовсім не багаті, але своїх батьків дуже любимо і на їх дні народження намагаємося подарувати дуже хороші речі, які їм, наприклад, дуже потрібні, але які вони самі собі ніколи не куплять, адже економлять на всьому, для них вони дорогі.
Ми до батьків своїх дійсно уважні були завжди, вдячні їм за все.
Це раз був також не винятком. Ми знали, що в свекрухи поламалася хлібопічка, а в моєї мами її ніколи й не було, але вона завжди хотіла її мати.
А тут нещодавно акція була на ROZETKA і там багато електроприборів були в акційну ціну. Тому я гарненько погортала їх сайт і знайшла дуже хорошу хлібопічку PHILIPS.
Вона була за такою гарною ціною, що я не могла пройти мимо і замовила дві. Звісно, я дуже раділа, що нам вдалося зекономити та й мами наші будуть задоволені, адже це дуже хороша і необхідна річ в господарстві.
За дві пічки ми заплатили майже 7 тисяч гривень, хоча в інші дні за ці гроші можна було купити лише одну. Загалом, що там розповідати, зекономила так зекономила.
Першою подарунок отримала моя мама, вона така задоволена була, не могла надякуватися мені. І, хоча її подяки супроводжувалися “не варто було витрачатися, адже вам самим зараз складно”, її очі сяяли від щастя, адже вона чудово розуміла, що таку річ вона собі ніколи не купить сама.
Загалом, мама моя надякуватися нам не могла, раділа, як дитина мала, чесне слово.
А вчора, десь пізно ввечері, нас набрала моя свекруха. Вона щось там довгенько говорила, а потім сказала чоловікові, щоб ми на подарунок не витрачалися зовсім на її день народження, а просто дали їй гроші.
Мій Андрій довго її не слухав, адже знав, що подарунок для неї вже куплений мною, тому відразу й натякнув своїй матері, що подарунок вже куплений до її свята.
Тоді Світлана Дмитрівна спокійно сказала, що даремно все це, а подарунок він може тещі той подарувати, а їй все ж грошима краще.
Мати Андрія сказала, що їй вони просто зараз дуже потрібні, адже вона збирає гроші для доньки, бо тій навіть нічим за оренду квартири просто зараз заплатити, чоловік її вже другий місяць вдома сидить. Що було вже дивно для нас обох з чоловіком відомо.
Як мати, я чудово, напевно, розумію свою свекруху. Але чому я маю дбати про її вже досить дорослу доньку, яка ще й має чоловіка свого?
Андрій пошкодував їх обох, дуже просить послухати матір та подарувати їй дві тисячі гривень, бо теж шкодує свою рідну сестру. Каже, що мама образиться на нас, коли ми принесемо їй подарунок, розчарується, бо вже попередила нас заздалегідь і розраховує вже на ці гроші.
А я не розумію, чому я особисто маю витрачатися на його сестру? Друга хлібопічка мені не потрібна, у нас одна є, досить хороша. Що мені з нею робити?
Чи можливо я таки перебільшую і вже краще дати свекрусі тих дві тисячі гривень? Чи так не має бути і я не маю йти на поводу у своєї свекрухи, через зовицю, адже вона ці гроші їй віддасть, а подарунок собі б залишила? Як бути мені?
Фото ілюстративне.
