Коли мама в селі занедужала в 69 років, ми з чоловіком вирішили тимчасово її до себе забрати. Я сама все їй купую, готую особливе меню. Мама звикла до доброго ставлення. А нещодавно я стала помічати, що мої речі десь зникають з шафи
Зараз мені дуже непросто на душі, адже маю досить таки не просту ситуацію, з якої не так вже й просто знайти вихід мені. Я вирішила написати, щоб поділитися,
Два місяці тому я приїхала з заробітків з Іспанії, адже не стало чоловіка. Петро був доброю людиною, мало не все село прийшло обідати. А через пару днів діти стали запитувати мене, коли я знову поїду, я сказала, що хочу залишитися в Україні, бо грошей вже трохи заробила. Тоді син з донькою попросили мене жити в літній кухні, бо в хаті їм мало місця
Я з чоловіком Петром жила дуже добре, він у мене працьовитий і старанний. В селі, звісно, роботи завжди багато, але Петро справлявся з усім. ще й час для
Після весілля мама сама попросила, щоб ми у неї жили. Ми з Олегом зраділи і погодилися. Та згодом їй став дуже не подобатися зять: не так їсть, не так ходить, тихо говорить. Я прямо відчула, що мама щось задумала
Після нашого з Олегом весілля моя мама покликала нас з моїм чоловіком жити до себе. Мама сказала, що так нам буде легше відкладати гроші на своє власне житло.
Моя подруга багато років допомагала своїм батькам. Людмила їм купувала продукти, гроші давала. А потім чоловік її рідної сестри поїхав в Польщу на заробітки і тепер повертатися в Україну не хоче. Ольга від свекрів повернулася до мами й тата. Батьки тепер їй допомагають грошима, а Людмила образилася
Моя подруга, з якою я дружу багато років і знаю її саму дуже давно, Людмила вийшла заміж у невеличкому місті, сама вона родом з маленького села. Її сестра
Моя мама продала невеличку хатину своїх батьків. Гроші вона розділила на три частини. Одну частину дала мені, другу – невістці, а третю частину залишила собі. Я свої гроші витратила, а потім у мами знову попросила, хотіла так, щоб невістка не знала, та мама мене здивувала
Моя мама нещодавно отримала в спадок невеличку хатину своїх батьків, вона дісталася їй від тата й мами. Мама моя згодом таки вирішила продати ту хатину, а гроші розділити
Восени я приїхала до мами в село копати картоплю, бо бачила, що вона сама не справляється. Усе їй допомогла, сіли за стіл вечеряти. Мама трохи мовчала, а потім сказала, що грошей у неї немає на дрова, бо всі сестрі віддала. Я сказала, що мамі гроші дам, нехай купить дрова, щоб не мерзла взимку. Але так важко на душі. Як це можна одній дитині дати, а в іншої – забрати
Тата нашого не стало давно, відтоді я намагалася завжди підтримувати маму. Не дивлячись на те, що ми з чоловіком живемо далеко в місті, але завжди приїжджаємо до неї
Мені зараз 67 років, живу сама в селі, чоловіка не стало давно, тримаю господарство. Цієї осені мені донька купила путівку в санаторій. Я не хотіла, бо знаю, що грошей немає у них, та донька так вмовляла і гроші вже заплатила. Я відпочила так гарно, як ніколи не відпочивала, а коли повернулася додому, то не впізнала свого подвір’я
Я маю лише одну доньку. З дитинства ми з чоловіком вкладали у неї свою любов і турботу, адже розуміли, оскільки маємо єдину дитину, то вона й буде нам
Коли я дізналася, що моя мама приїхала в село з Італії, відразу взяла двох своїх дітей і ми поїхали до неї на Різдво колядувати. Знаю, що мама давно вдома не була, значить багато заробила і я вже стала думати, що куплю дітям на наколядовані гроші. Діти співали, а мама тримала в руках 50 євро
Коли я одружилася, то пішла жити до чоловіка, у нього в місті квартира своя. Мій Дмитро добре заробляв, я теж на роботу влаштувалася, справи у нас йшли не
Світлана, здається одна не спала тієї ночі, чоловік не ночував вдома. Іван повернувся під ранок, сказав, що до іншої йде, але речі поки візьме з собою зимові, у жінки тієї лише маленька кімната, немає де все складати. Світлана і дитячі речі зимові стала збирати, мовляв візьмеш дітей поки так, а весною я вам речі підвезу
Всі сусіди вже давно спали, навіть ліхтарі усі над дорогою були вимкнені. Ось-ось світанок, а Світлана одна лиш не спала, напевно, у цю пору. Чоловіка Світлани й досі
Мама мені щодня телефонує, скаржиться, що одяг вже давно собі не купує, що грошей немає на продукти і часто купує прострочені. Я слухаю її мовчки і кладу телефон, мені мами своєї не шкода
Мою маму залишив мій рідний батько, коли я була ще зовсім маленькою дитиною. Вона мене виховувала сама, так вже склалося. На жаль, бідно жила мама на той час.

You cannot copy content of this page