Моя подруга, з якою я дружу багато років і знаю її саму дуже давно, Людмила вийшла заміж у невеличкому місті, сама вона родом з маленького села.
Її сестра молодша Ольга теж згодом вийшла заміж, але залишилася жити в тому ж селі, що й батько та мати її. Лише жила не в хаті своїх батьків, а переїхала жити до свого чоловіка.
Людмила після навчання знайшла досить таки гарну роботу, згодом і вдало вийшла заміж, має двоє діток.
Батьки чоловіка, свекри Людмили, дуже допомагають їх сім’ї, у нього теж багата родина.
А от самій Ользі в житті пощастило менше ніж її сестрі, чоловік її до своєї роботи бажання зовсім не мав, заробляв досить таки мало, потім вирішив, що поїде на заробітки і, навіть не порадившись з дружиною про це, просто взяв і поїхав працювати у Польщу.
Повертатися додому він зовсім не хотів, сказав, що буде влаштовувати своє життя за кордоном, але вже без дружини. зрозумів, що жити поки буде там, йому там більше сподобалося.
Ольга ж жити зі своїми свекрами не хотіла, їй там були зовсім не раді і, зі своєю маленькою донькою, жінка повернулася назад до мами й тата в їх хату.
На той час мама з батьком вже вийшли на пенсію, тому особливо їм було не до того, щоб допомагати доньці і виховувати маленьку онучку, адже самі потребували допомогу, але не були проти того, щоб донька жила з ними, раз у неї життя не склалося.
Батьки шкодували Ольгу, адже розуміли і бачили, як негідно з ними вчинив чоловік.
Але Людмила була незадоволеною поверненням сестри додому до мами й тата: батьки їх годували, платили з пенсії за світло та газ самі, купували продукти, адже часи зараз такі, що врожай на городі гарний зібрати непросто.
Всі ці роки Людмила допомагала своїм власним батькам чим могла: купувала продукти, давала гроші на їх особисті потреби. Не великі, звісно, але які мала.
А вони тепер, виходить, годують Ольгу, яка не працює, адже говорить, що донька ще зовсім мала і її не беруть в садок.
А Ольга не знає і не розуміє в чому вона винна, сестру свою не розуміє, адже має багатого чоловіка, добрих свекрів і хорошу роботу, бідну сестру їй не зрозуміти.
Та Людмила пообіцяла, що більше батькам ні копійки не дасть, поки Ольга житиме з ними.
Тепер вже й сама Ольга навіть не знає, що робити, адже їй більше немає до кого йти. До кого вона ще може звернутися, як не до рідних батьків? Невже сестра рідна права в тому, що так засуджує її?
Фото ілюстративне.