Ми з чоловіком стали просити батька, щоб він продавав усю свою господарку в селі, а ми його заберемо до себе в місто. Тато нас послухав, все продав, але їхати категорично відмовився до нас. Йде зима, морози, там в хаті так холодно, що я й не знаю як справиться там він, тому стала вже хвилюватися. – Кидай все, звільняйсь з роботи, залишай сім’ю і їдь в село батька глядіти, – повчає мене родина. А я вирішила йому жінку якусь знайти в селі
Я зараз в такому віці, що вже не мені допомагають батьки, а я сама маю дбати про них. Та, на жаль, мами не стало, залишився лише тато старенький,
Моя мама ростила мене сама, постійно на всьому економила, адже допомагати їй не було кому. Я мріяла все дитинство про велосипед, але не мала його. Мама економила на овочах та фруктах, не водила мене на гуртки, одяг я доношувала той, який нам приносили люди після своїх дітей, я навіть на випускний не пішла, бо не мала сукні. А коли я поступила на навчання і з’їхала від мами жити в гуртожиток, вона собі купила ще одну квартиру. Сказала, що вона буде їй на старості років, бо на мене у неї надії немає
Моя власна донька на мене тепер дуже ображається! – розповідає 60-річна Ліда Остапівна. – Виявляється, я – дуже недобра мама для неї, адже багато років ростила її не
Цього місяця я майже всю свою пенсію витратила на продукти і їжу, майже нічого не залишилося. А так, як ти, Олеже, мені ні гривні не дав, то пора мені хоча б якусь тисячу дати, – звернулася Марія до свого зятя, коли порахувала, що з пенсії у неї залишилося 350 гривень. – Ну ви, мамо, даєте, ви ж знаєте, що у нас зараз важкі часи, придумайте щось, он ідіть в сусідів позичте, – буркнув зять, дожовуючи останню приготовлену тещою котлету. Мати стояла, як вкопана. До кого ж їй йти, куди бігти, коли онуки сидять голодні
Марія рахувала скупий залишок своєї пенсії і намагалася щось придумати, як краще її розподілити ці гроші, щоб її вистачило до наступного місяця на життя. Коли вона ще жила
Дмитре, як тата не стало, мама моя дуже сумує, вже змарніла так, проситься жити до нас, бо одній їй вже в 73 роки дуже важко. Квартиру свою вона здасть в оренду, а гроші нам віддаватиме, – вмовляла чоловіка Поліна, витираючи вологі очі. – Я все розумію, але не дуже хочу жити поряд з нею і ти знаєш сама чому, – намагався відмовити чоловік. Але Поліна таки вмовила Дмитра і поїхала до мами шукати квартирантів. Але це був дуже недобрий задум
Моя мама дуже проситься хоч якийсь час пожити у нас, – сказала Поліна чоловікові. – Після того, як тата не стало вона багато від чого відмовилася та й
Я якраз тоді в іншій кімнаті була, чую – мама моя в нашої доньки випитує все. – Марійко, а які там в мами твоєї є секрети від бабусі, про що вони там з татом говорять? Що від мене приховують? Я була така здивована, що й не передати, адже лише тепер зрозуміла звідки мама знає все, що відбувається в нашому домі. Та найбільше мене здивувала відповідь моєї донечки, якій 7 років лише
Найбільше щастя людини це її сім’я. На душі завжди радість та піднесення, коли вдома всі здорові, щасливі, а в сімейному гніздечку панує добробут та взаєморозуміння. Я, попри все
Як тільки дізналася, що молодша донька до нас з онуком приїде, відразу набрала зятя, чоловіка старшої доньки. Кажу, Олеже, ти там нічого не плануй, зранку поїдь на вокзал і Тамару з онуком до нас привезеш, а потім вже їдь на роботу. – Не командуйте мною, мамо, я нікуди не поїду, бо мені теж виспатися треба, більше мені не дзвоніть. Ольга Андріївна вже сто разів пошкодувала, що своє авто йому віддала, але назад вже нічого не повернеш, на жаль
Правду кажучи, я прямо аж розгубилася від такої несподіванки, це треба ж було здогадатися про таке! – ображено розповідає 63-річна Ольга Андріївна. – Дочка наша молодша приїжджає он
В той день Світлана зробила зауваження невістці, а та перекрутила слова свекрухи на свій лад і поскаржилася чоловікові. – Як ти могла сказати таке моїй дружині, мамо? Ти ж бачиш в якому вона стані. Як ти лише так могла? Мати намагалася виправдовуватися, пояснювати щось синові, але Роман вже не слухав її. – Я серйозне рішення прийняла, якщо вже так набридла вам, але дороги назад у вас більше не буде, обирайте, або квартира, або я, – мовила серйозно мати
– Я цілком маю повне право привести Мирославу жити в нашу квартиру, – досить впевнено сказав Роман своїй мамі. – Адже зовсім скоро у нас буде дитина, ми
Шість років Наталя з чоловіком прожила в цивільному шлюбі і ніколи не бачила в цьому проблеми, адже Сергій сказав, що весілля вони зіграють обов’язково, але постійно щось це відкладалося, а зараз не на часі зовсім, адже скоро в них буде дитя. А якось свекруха зізналася Наталі, що не вважає її за невістку, а за співмешканку свого сина лише. Після цього Наталя сама стала просити чоловіка розписатися, але Сергій дуже дивно себе повів
Наталя щиро кохала свого чоловіка та дуже раділа швидкому народженню їх дитяти. Жінка завжди була хорошою господинею та старанно стежила за порядком в квартирі, а тепер просто була
Як тільки Тетяна сіла в авто на переднє сидіння біля свого чоловіка, свекруха невдоволено глянула на неї. – Тетяно, сядь на заднє сидіння, ти ж знаєш, як я люблю їхати на передньому, мені там так зручно, все видно, ще й біля сина свого. Тетяна завжди поступалася, а тут довго мовчки сиділа і думала – вставати чи ні
Тетяно, сядь на заднє сидіння, прошу тебе, я якраз от не дуже люблю їхати на задньому сидінні. А так мені все чудово видно та й я сидітиму ближче
Одного разу я, повернувшись з роботи, відразу помітила, що речі у шафі лежать якось не так, як раніше: я їх завжди акуратно складаю, а тут вони просто зім’яті усі, наче їх хтось похапцем туди покидав. Звісно, спочатку я на чоловіка подумала, адже ми з ним живемо вдвох, але чоловік запевнив, що нічого там не брав і я запідозрила вже щось недобре. І не дарма
Я чудово розумію, що моя проблема не така вже й непроста, звичайно, як багато людей часто пишуть тут про свою гірку долю. Але думаю, що таки чимало читачів

You cannot copy content of this page