Я дізналася, що свекруха хоче свій будинок в селі, на свою старшу онучку відписати, на доньку моєї зовиці. Вона дуже шкодує її, бо та без тата росте, а в нашої доньки є батько, тому ми самі маємо на неї заробляти. Я прошу чоловіка втрутитися, але Петро каже, що я маю мовчати, бо нічого до того будинку його батьків не доклала
Свекруха моя сама давно живе в селі і має гарний будинок і земельну ділянку. У матері чоловіка двоє дітей: старша дочка і молодший син. Різниця у віці у
Наші діти багато чого досягли, мають гарну роботу і гроші, але від нас з чоловіком стали віддалятися дуже. Ні син, ні донька до нас в гості не ходять, до себе ніколи не кличуть. Ми ніколи не думали, що на старості років залишимося з чоловіком самі. Цього року я вирішила покликати їх на Великдень, щоб дізнатися причину, чим ми завинили перед ними
Мені дуже складно зараз про це говорити, але від нас з чоловіком відвернулися наші власні ж діти. Наші діти в житті багато чого досягли та розбагатіли, вчасно вклали
Теща не мала так про мене говорити, її слова назавжди залишаться зі мною, – сказав мені чоловік, коли я повернулася з роботи. Я не могла збагнути, що сталося, адже моя мама жодного недоброго слова, за весь час відколи я вийшла заміж, про Олега не сказала. Тоді чоловік показав мені відео, яке так розчарувало його. Але ж моя мама права
З Олегом ми, після одруження, стали жити в невеличкій квартирі, яка дісталася мені ще від моєї бабусі у спадок. Знаходиться вона на першому поверсі, хоча невеличка, але світла
Чоловік повернувся додому і, несподівано, зізнався Вірі, що вже три роки зустрічається з іншою і місяць тому в них з’явився син, тому він йде до них. – Наша донька вже доросла, а син мій малий, тому я маю бути з ними. Віра не знала, що й сказати, бо всі бачили, яка в них зразкова сім’я, але чоловік мав іншу родину, тому вона не вмовляла його залишитися, а стала допомагати збирати речі йому
17-річна Дарина сиділа на краю ліжка, на душі було важко. Того вечора, коли вона повернулася зі школи, батьки сказали вперше їй про те, що розлучаються. Тато й мама
Коли Валентину покинув чоловік, мама її продала свою хату і приїхала до доньки глядіти онуків, за спільні гроші вони купили квартиру. Час минав, онуки виросли, Валентина чоловіка зустріла і заміж зібралася, але де ж тепер маму вона має подіти
– Я вже їм добре заважаю тепер, відчуваю це все сама, без зайвих слів, – сумно говорить Ольга Іванівна. – І дочці, і онукам своїм! Потрібна була, виходить,
Одного разу Тетяна Михайлівна, потайки від свого сина, запросила до себе невістку на чай. – Я для своєї свекрухи ніколи нічого не шкодувала, все давала їй, усім їй допомагала, а ви так добре живете, але ти мені й гривні дати шкодуєш. Ольга трохи помовчала, а потім мовила: – То може ви їй телевізор новий купували, чи в санаторій возили, що ви робили для неї таке? – Давно то було, не пам’ятаю, – Тетяна Михайлівна схвильовано відповіла
Андрій стояв біля самого дзеркала, поправляючи свою краватку і мимохідь перевіряючи, чи добре сидить на ньому костюм. Сьогодні у нього був особливий вечір – він збирався вперше познайомити
Наталю, вже скоро два роки мине, як ти залишила мене і повернулася до батьків. Невже ти не можеш пробачити ту зраду, я ж вас дуже з донькою люблю, ви – все, що мені потрібно в цьому житті, повертайся, ми ж так щасливо жили. Ну вибач мене, благаю, – сумно сказав чоловік. Наталя підійшла до Миколи, взяла продукти і гроші, які він привіз і попрямувала до батьківської хати. Вона так багато хотіла сказати йому, але не могла, не могла
Того недоброго дня Наталя вирішила раніше повернутися з роботи, щось не дуже добре їй було, але, щоб не турбувати чоловіка потім, вирішила забігти за маленькою донечкою в садочок.
Ви хочете сказати, що малі діти за годину у вас з’їли 10 літрів смородини, – незадоволено сказала невістка свекрусі. – Та вони всі кущі обірвали, я тепер не знаю з чого варення на зиму варитиму, – сумно мати відповіла. Наступного дня Петро з дружиною поїхали на ринок і купили мамі відро ягід, але цим не закінчилося все
Минулого року Ольга Павлівна довго просила сина Петра привезти до неї на дачу онуків. – Хай хоча б два дні в мене побудуть, а то я і так
Дмитре, діти знову приходили до нас з порожніми руками, а сьогодні Вербна неділя, донька могла хоча б фруктів купити. Самі в одних брендах ходять, а батькам пачку печива шкода. Хіба вона не бачить, що ми не можемо з тобою нічого купити на пенсію одну? – сумно сказала Тетяна Петрівна чоловікові. А ввечері прийшло на картку їй 200 гривень не зрозуміло від кого, а потім жінка отримала дивну есемеску
Тетяна Петрівна тримала в руках мереживну серветку, яку вона зв’язала всього декілька годин тому. Вона була вже давно немолодою жінкою, але енергійною. Її будинок завжди був наповнений теплом
Декілька днів тому в супермаркеті хтось мене тихенько взяв за руку. Я підвела очі – Люба. І коли ж вона встигла повернутися з далекої Португалії, де була на заробітках? Я привіталася і відразу її запитала про це. Люба, у відповідь, посміхнулася мені так тепло. – Я на Великдень приїхала, зараз якраз в стаціонар їду. Чоловіка свого провідати. Зготувала йому гарячої свіженької домашньої їжі, фруктів трішки купила, добре йому харчуватися потрібно. Я думала вона вдруге заміж вийшла, бо колишній залишив її з чотирма дітьми вже давно. Та я таки помилилася дуже
Декілька днів тому в супермаркеті хтось мене тихенько взяв за руку. Я підвела очі – Люба. І коли ж вона встигла повернутися з далекої Португалії, де була на

You cannot copy content of this page