Українці Сьогодні

Не минуло і року, як Софія заявила, що в неї роман з одним італійцем, і вона йде від чоловіка. – Мамо, як ти не розумієш, я нарешті зрозуміла, що таке любов, а життя у мене одне. Альберто мені справжнє життя показав, – без сорому хвалилася Софія матері. Перед свекрухою вона теж нічого не приховувала, сказала їй, що та їй заздрить, бо теж хотіла би знайти собі багатого італійця, але їй за 20 років так не пощастило. Не послухала Софія нікого, з чоловіком розлучилася, і пішла жити до італійця, який і справді багато чого їй наобіцяв. Проте дуже швидко вона пошкодувала про свій вчинок

– Не добре це ти робиш, доню. Не по-людськи. Подумай, що люди скажуть, –

Життєві історії 0

Чоловік сказав, що йому набридло, що я вдома лише в старенькому халаті постійно ходжу, що не фарбуюся, як інші, і зачіска у мене проста. Коли я пояснила, що я і так зараз вдома сиджу, лише з дітьми на вулицю виходжу гуляти, а спортивний костюм мені дуже зручний. Тоді чоловік показав фото своїх колежанок, з якими щодня на роботі працює і попросив хоча б для нього фарбуватися

На сьогоднішній день мені 35 років, а чоловік сказав, що я вже виглядаю на

Життєві історії 0

Батьки мої не дуже любили невістку Оксану, вони важко уживалися на одному подвір’ї, але коли прийшла пора, то все своє майно батьки переписали на брата і його дружину, а мені нічого не дісталося. Мама тоді в мене пробачення просила, але я розуміла, що по іншому вона вчинити не могла, бо невістка би не дозволила. Тож заради маминого спокою і миру в родині я не стала наполягати на тому, що мені там теж щось належить. Я сподівалася, що це само собою розуміється, що я зможу приїжджати в село в будь-який зручний для мене час, але я помилялася

– Бабусю, готуй каву, я щойно бачив тітку Оксану, думаю, вона до нас в

Життєві історії 0

Свахо, я пропоную, нехай діти живуть у мене. Ви самі погляньте, який величезний у мене дім, навіщо йому пустувати, а дітям гроші за оренду платити чужим людям, – щебетала моя майбутня свекруха перед нашим весіллям. Свого чоловіка я любила, вірила в нього, і знала, що рано чи пізно ми самі собі заробимо на житло, тому і наполягала на тому, що нам треба знімати квартиру. Свекруха ж приїхала і стала нас переконувати, що у неї є триповерховий заміський будинок, і нам треба жити там

– Свахо, я пропоную, нехай діти живуть у мене. Ви самі погляньте, який величезний

Життєві історії 0

Через 6 років, коли будинок вже був збудований, приїхала Наталя додому і очам не повірила – це ж яка краса постала перед нею, не будинок, а палац, не даремно вона на чужині гарувала. Та на жінку чекало кілька неприємних сюрпризів. Сини стали її сторонитися, не горнулися до неї як колись, обходилися кількома словами, якщо щось питала, і йшли по своїх кімнатах. – А що ти хотіла? Відвикли діти від тебе, – пояснював Стас. Не встигла Наталка і речі з сумок розкласти, як прийшла сусідка і на вушко їй шепнула, що поки її тут не було, то чоловік був далеко не святий. Наталка не повірила, та через кілька днів її перестріла на вулиці одна молодиця з доволі округлим животиком, і пояснила, що це дитина Стаса, тому просила відпустити чоловіка

– Наталко, ну сама подумай, навіщо тобі та школа із вічними зошитами і копійчаною

Життєві історії 0

І для кого ти ті гроші складаєш, Оксано? Так можна стати найбагатшою на роботі, – жартували подруги, вмовляючи Оксану їхати з ними у Францію. Оксана і рада би була підтримати подруг, які щороку вибиралися на кілька днів в якусь іншу країну, таку собі цікаву традицію дівчата завели. Он, минулого року вони в Італії були, і приїхали звідти дуже задоволені, ще пів року на емоціях розповідали, як бачили самого Папу Римського. А цієї осені вони вибрали Париж. Захотіли подивитися на Ейфелеву вежу, і Оксану стали підбивати, що вона має обов’язково поїхати. Та 38-річна жінка все ніяк не могла наважитися. І грошей шкода, та й мама, з її важким характером, явно не зрадіє. А коли колеги навперебій розповідали про свої пригоди, слухала і заздрила

– І для кого ти ті гроші складаєш, Оксано? Так можна стати найбагатшою на

Життєві історії 0

Ти не можеш його любити, він – наречений твоєї сестри. Марто, схаменися, – намагалася напоумити молодшу доньку Анна, але розуміла, що все це зайшло занадто далеко. – Я вже занадто доросла, і ти не будеш мені вказувати, – гостро відреагувала Марта. – І чому ти постійно захищаєш Ксенію? – Я вас обох однаково люблю, але Ксенія зустріла Андрія, вони кохають одне одного, збираються побратися. Донечко, ти ще знайдеш своє щастя. Так буває, що молодші сестри закохуються у наречених своєї старшої сестри, але це мине, – пояснювала Анна, та донька її не чула

– Ти не можеш його любити, він – наречений твоєї сестри. Марто, схаменися, –

Життєві історії 0

Я не вірю, що для тебе роботи нема. Просто ти, мамо, погано шукаєш, – каже мені син. – Все це дуже невчасно, адже нам треба будинок добудувати. – Синку, ти напевно забув, що мені вже 70 років, тому мене вже на роботу і не спішать брати, є молодші, – кажу. Валерій невдоволено поставив слухавку, а я про себе подумала, що може воно і на краще, що я роботу втратила, і нову знайти не можу, бо ж я вже на заробітках 22 роки, може вже нарешті досить

– Я не вірю, що для тебе роботи нема. Просто ти, мамо, погано шукаєш,

Життєві історії 0

Невістка все частіше стала натякати нам з чоловіком, що усім разом нам тісно в двокімнатній квартирі, онук підростає і йому потрібна окрема кімната тепер. Та нам з чоловіком більше немає де жити, тому ми сказали, що тимчасово на літо поїдемо на дачу поживемо, щоб їм трохи легше було, а самі сподівалися, що діти нас таки хоч на зиму з дачі в квартиру додому заберуть. А нещодавно новину про невістку дізналися, тепер дуже сумніваємося в цьому

У нас з чоловіком є єдиний син – Богдан. 15 років тому він одружився

Життєві історії 0

І тут вже підходить доньчине весілля. Я зичу в однієї заробітчанки тисячу євро, бо ж не поїду з пустими руками, а своїх грошей у мене не було від слова зовсім, адже я все, що мала, на квартиру витратила. Приїжджаю я додому, а донька мені каже, щоб я в село їхала, в нашу стару хату без ремонту, бо в новій квартирі нам всім буде затісно. Я так розплакалася, вперше в житті так себе розжаліла. Я ж останні кілька років важко працювала, а тепер мені нема куди подітися, ще й з роботою таке халепа трапилася

– Ти ж обіцяла, що приїдеш найближчим часом. Мамо, ми тебе чекаємо, – каже