Українці Сьогодні

Та вам, свахо, і Італії не треба! Ви тут все з таким розмахом зробили! – кажу щиро з захопленням, але не вірю своїм очам, що мама мого зятя такий величезний будинок збудувала не бувши жодного дня на заробітках. – Не перебільшуйте, свахо, нічого надзвичайного, дім як дім, – каже мені сваха і запрошує до хати заходити. І лише коли я увійшла, мені в голову прийшла думка, якої я ніяк не можу позбутися – сваха збудувала свій будинок за мої гроші

– Та вам, свахо, і Італії не треба! Ви тут все з таким розмахом

Життєві історії 0

Ксенія здивованими очима прочитала повідомлення, яке прийшло їй від чоловіка. «Наталю, ми зустрінемось сьогодні після роботи? Я так скучив за тобою, моя музо!» — писав він. Лише через хвилину до неї дійшло, що він пише її кращій подрузі. Ксенія довго думала, не могла повірити в це, сподівалася на розіграш. Але – ні, незабаром вона дізналася правду

Ксенія сиділа в кафе, повністю занурена в свій телефон. Вона вивчала повідомлення, яке тільки

Життєві історії 0

Цього року я планувала приїхати додому на Різдво, як завжди. Дочки чекали на мене, вже готували традиційні вареники, узвар, кутю. Але ще до початку грудня я стала помічати дзвінки від Люди й Наталі, причому кожна телефонувала нишком, коли була впевнена, що інша сестра не підслухає. Коли я зрозуміла в чому справа, я передумала їхати додому зараз, приїду на Великдень і з сюрпризом, який донькам не сподобається

Приблизно двадцять років тому я вперше переступила кордон Італії, не знаючи ні мови, ні

Життєві історії 0

Помилки не було, на пошті Анна показала свої документи і їй видали величезну коробку. Світлана мимоволі посміхнулася: – Добре, що я пішла з вами, а то самі ви б її не дотягли. Анна уважно роздивлялася адресу відправника, але все було написано на іноземній мові, тому вона попросила прочитати Світлану. – Посилка з Німеччини, від Діани. Зачекайте, це ж попередня власниця моєї квартири, ваша колишня сусідка. Світлана викликала таксі, бо сама б не змогла донести коробку. А вдома вони її відкрили, і побачили нову тепленьку куртку, нові чоботи, а ще, дорогий кухонний комбайн. Поряд з ним була записка

– Анно, до вас посилка прийшла. Треба вам піти на пошту і забрати, –

Життєві історії 0

До дев’ятої вечора зал був переповнений. Лариса вже не могла порахувати, скільки людей прийшло. Офіціанти ледве встигали розносити їжу й напої. Адміністратор ресторану підійшла до Лариси з рахунком. Сума була вдвічі більшою за очікувану. Лариса глибоко вдихнула й підійшла до свекрухи: – Наталіє Василівно, ми домовлялися, що за решту гостей заплатите ви? – Ой, Ларисо, не переймайся, – недбало махнула рукою свекруха. – Головне, що свято вдалося! А мій син за все заплатить. – Взагалі то, це мій чоловік і він не зобов’язана платити за ваших знайомих! – не витримала Лариса

Лариса вже давно звикла, що її свекруха Наталія Василівна – людина з непростим характером.

Життєві історії 0

Людмило, ти на вечерю сьогодні щось нормальне приготувала? Чи знову макарони з ковбасою? – сказав незадоволено чоловік, коли повернувся з роботи.Людмила дуже здивувалася і сказала, що вона дуже старається для сім’ї і готує смачно. він просто не цінує її. Сергій розсердився і сказав, що від сьогоднішнього дня у них буде роздільний бюджет: на дружині будуть продукти, комуналка і діти, а він відкладатиме на машину, бо вона не вміє економити

Людмила, стоячи біля у плити, почула голос Сергія, який повернувся додому. Втомлено кинувши портфель

Життєві історії 0

Чоловікові про свій приїзд я нічого не сказала, не те, що хотіла сюрприз зробити, ні, просто він останнім часом якийсь такий зайнятий, що у нас і не було нагоди нормально поговорити. Я запитала водія буса, чи є у нього місце на найближчий рейс, сіла і поїхала. Тепер навіть не треба зустрічати, бо водії підвозять нас під самий дім. Приїхала я зранку, десь о восьмій годині. Я знала, що в такий час чоловік ще мав би бути вдома. І в цьому я не помилилася, він був, але не один. Миловидна жіночка, років так 50-ти, в моєму халаті і в моїх тапочках спокійно пила на кухні каву разом з моїм чоловіком. Від несподіванки я стала в дверях, і не знала, що мені робити. Незнайомка встала з-за столу, пішла в кімнату. А мій чоловік вирішив мені усе пояснити

– Меблі ще треба, Тамаро. І камін було б добре зробити у великій кімнаті,

Життєві історії 0

Марино, ми знову через тебе по вуха в богах, ти так багато грошей витрачаєш на якісь свої курси, – сказав сердито чоловік, коли переглядва блокнотик дружини, куди вона записувала усі витрати. Марина підняла сумні очі на нього і стала думати, що ж їй на це йому відповісти

– Ти хочеш сказати, що ми по вуха в боргах? – Дмитро різко закрив

Життєві історії 0

Весілля сестра робила в місцевій їдальні. Інтер’єр залишав бажати кращого: пластикові столи, старі стільці, гірлянди, які ледь світилися. Однак найголовніше було попереду – святкування. – Головне, що молоді щасливі, – шепнула я чоловікові, намагаючись не звертати уваги на деталі, з весілля ще ніхто голодним не пішов. Та перше розчарування прийшло разом із стравами. – Ну що, смачно? – підморгнув чоловік, ледь ковтаючи шматок м’яса. – Неймовірно! – відповіла я, та ми ще не знали, що нас чекає далі

Коли моя двоюрідна сестра Галина запросила нас із чоловіком на весілля її дочки Наталі,

Життєві історії 0

Ганна з таким смаком їла гарячий борщ, що у неї аж щоки порожевіли. Потім ще кількома дерунчиками пригостилася, сил у неї настільки додалося, що вона навіть сама чай зробила і сусідку пригостила. Раптом їхню розмову перервав телефонний дзвінок, на екрані висвітилося Син. Ганна радісно підняла слухавку, хотіла похвалитися, що вона щойно смачно поїла, але син наказав їй збиратися, сказав, що завтра за нею приїде, і просив, щоб вона речей брала з собою по мінімуму. – Синку, а як же Мурчик? Я без нього не поїду, – тихо сказала Ганна. – Кота сусідам віддаш. І щоб більше однієї сумки не збирала, – скомандував Вадим, сказав, що поспішає, і поставив слухавку

– Ну що сказав тобі твій син? Коли тебе забере? – цікава сусідка, яка