Українці Сьогодні

Наша розмова з дітьми, які приїхали до мене, щоб переконати мене повернутися до чоловіка, так до нічого і не привела. Я вже прийняла рішення і змінювати його не збираюся. На початку літа я повернулася додому з заробітків. Я заробітчанка із серйозним стажем, бо в Італію подалася однією з перших ще 25 років тому. Я вже звикла сама жити, не хочу терпіти придирки чоловіка. Я і так багато зробила і для нього, і для нашої сім’ї загалом. Тільки він нічого не оцінив, на старість ще сніданків в ліжко захотів. Тому я і пішла

– Так не піде, мамо. Це твій чоловік, і саме ти маєш біля нього

Життєві історії 0

Я вважаю, що настала пора нам з чоловіком в місто переїхати, поближче до доньки і внуків. А мій чоловік дотримується думки, що потрібно в селі залишатися, бо його мама вже літня людина, і скоро їй буде потрібна наша допомога. Свекруха і чоловік наполягають на тому, що гроші, які я заробила, треба вкладати в будинок в селі, а я залишаюся при своїй думці – я квартиру хочу. Через це майже до розлучення доходить

– Наталко, мама каже дім будувати. Сама подумай, навіщо нам та квартира, якщо ми

Життєві історії 0

Коли моя донька вийшла заміж, то привела зятя в мою квартиру і сказала, що мені доведеться прописати її чоловіка в себе. Спочатку зятеві не подобалося, що я сідала їсти разом з ними, тому донька стала просити, щоб я сідала окремо за стіл. Потім він просив, щоб я ввечері не вмикала телевізов, бо він не висипається, а о дев’ятій вечора вже має засинати. Я довго мовчала, а коли, одного разу, доньки не було вдома, я вирішила сама з ним поговорити

Я мама єдиної дитини, маю доньку. З її рідним татом ми так і не

Життєві історії 0

Орест прямував на кухню до колишньої дружини, від якої він нещодавно пішов. Він не помилився, коли припустив, що Олена саме на кухні знаходиться, адже вона дуже любить готувати. Як же він скучив за її борщами. Але зараз все налагодиться, вони помиряться, і Орест знову почне ласувати смачними варениками, які готує дружина. Чоловік поставив на стіл невеликий букет ромашок, які так любила його дружина, але вона навіть не повернулася в його сторону, а продовжувала стояти біля плити і смажила котлети. – Олено, чи ти не бачиш – я повернувся! – вкотре радісно зауважив Орест, але цього разу на нього чекав неприємний сюрприз

– Олено, я повернувся! Тепер у нас все буде просто чудово! – не роззуваючись,

Життєві історії 0

Якось племінниця мені каже: “Тітко Олено, ви тільки нікому не говоріть, не те, щоб я приховувала щось, але не хочу, щоб ходило про мене багато пліток”. Я, звісно, пообіцяла Дарині, що нікому нічого не скажу, але мені так шкода її, бо сестри моєї не стало давно, тепер я їй за маму рідну, але допомогти їй нічим не можу. Дуже шкода, що вона має такого чоловіка

“Ой, правду кажучи, я на цьому тижні зовсім ніяк не можу, не виходить, тітко

Життєві історії 0

Мені зять дуже сподобався ще відразу, він розумний, гарно заробляє, та й характер має такий, що викрутиться скрізь, щоб там не було, ну, думаю, моя Іринка точно з ним не пропаде. А одного разу вони мене на вечерю запросили і, коли моя донька вийшла з кухні, зять зі мною розмову серйозну, але дивну для мене, почав

Вже майже 3 роки тому, як я на пенсію вийшла. А десь останніх років

Життєві історії 0

Наші діти вирішили побратися, тож ми з чоловіком пішли до майбутніх сватів в гості, щоб про весілля поговорити. Знаємося ми з Ольгою і Михайлом давно, бо ж з одного села. До того ж, мій старший син Вадим одружився з племінницею Ольги, а на їхньому весіллі мій молодший син Максим сподобав собі їхню доньку, а тепер от про їхнє весілля міркуємо. – Не добре це якось виходить, свахо, ви одного сина квартирою забезпечили, а іншого – ні, – каже мені Ольга, тепер уже моя майбутня сваха

– Не добре це якось виходить, свахо, ви одного сина квартирою забезпечили, а іншого

Життєві історії 0

Це запрошення на весілля застало мене зненацька і мені треба було вирішити, звідки взяти гроші похресниці на подарунок. У доньки я попросити таку суму не могла, бо їй і самій важко, вона з третьою дитиною в декреті зараз. Тому я вирішила, що піду в банк і візьму позику. А потім, по легенько, буду з пенсії повертати. Та по дорозі в банк трапилася подія, від якої я і досі не можу відійти. Що не кажіть, а дива таки трапляються

В той день я йшла по вулиці і просто не знала, що мені робити.

Життєві історії 0

Моя сусідка вже чимало років на заробітках в Італії, гарно там заробляє, добудовує зараз дві великі кімнати до хати, побудувала великий гараж та комору. Коли вона за кордоном, я за її обійстям наглядаю, допомагаємо її чоловікові, адже вони з дітьми вдома самі. Та й цього літа діти Оксани в моїй хаті з ранку до вечора сидять і їдять разом з моїми дітьми, поки їх мама тисячі євро на чужині заробляє. І ви знаєте, як би там не було, я ніколи не заздрила своїй сусідці, завжди допомагала Оксані, чим могла. І тривало це рівно до одного недоброго дня

Так вийшло, що моя найкраща подруга вже років 5, як працює за кордоном. Живемо

Життєві історії 0

Тоді якраз п’ятниця була, вечір, я втомлена повернулася з роботи, але швиденько стала до плити смажити улюблені котлетки чоловіка. Іван повернувся додому сумним, він навіть на кухню не зайшов, а в коридорі сказва мені, що в нього є інша, він вирішив нас з дитимною залишити, адже дуже шкодує і поважає мене, щоб далі говорити неправду. І тут у мене в голові промайнули роки нашого щасливого сімейного життя. Ну як так? Та мій Іван такий працьовитий, турботливий, я за ним, як за кам’яною стіною багато років була, я ж без нього навіть не можу нічого робити. Він зібрав одну торбу і сумний таки пішов. Я відразу відкрила соцмережу і стала шукати ту жінку, в голові перебирала думки, ну хто ж це може бути

То був якраз вже вечір п’ятниці. Він, особливо, зовсім нічим не відрізнявся від усіх