Українці Сьогодні

Я відкрила невеличку продуктову крамницю в селі. Справа пішла добре, і з часом я відкрила ще кілька таких крамничок в сусідніх селах. І я стала заробляти більше, ніж в Італії. Донька заміж вийшла, я їй допомогла і квартиру, і машину купити. Свій дім я також добре облаштувала, і собі гарну машину придбала, бо ж мені для роботи потрібно. І тут мене знайшли колишні родичі, які повідомили, що батько моєї дитини зараз в скрутному становищі, потрібні гроші на лікування, і на їхню думку я повинна допомогти, бо маю таку можливість

– Ти ж маєш гроші, і можеш допомогти! Невже тобі байдуже? Адже це твій

Життєві історії 0

Якось, дуже несподівано, чоловік мені сказав, що приведе іншу жінку в наш дім і я буду більше часу приділяти собі, щоб стати такою, як раніше. Я спочатку зраділа дуже, адже тепер я вільна, буду ходити в салони краси, на фітнес, в дорогі магазини. А потім засмутилася, бо подумала про інше

Я вийшла заміж за Петра майже 10 років тому, зараз мені 33. У нас

Життєві історії 0

Відколи донька вийшла заміж, я свідомо перестала їй висилати гроші, хотіла, щоб її чоловік, нарешті, заворушився, я їм не давала жодного євро, хоч і бачила, як їм важко. Працювати Вадим не хотів, тому звільнився, а потім іншу роботу став шукати. Одним словом, вже навіть я втратила надію, що зять почне сім’ю забезпечувати. Але я не могла допустити того, щоб мої внуки голодували, тому я стала висилати спочатку для них одяг і продукти, а потім вже і грошенят почала підкидати, та я навіть не уявляла, які думки у мого зятя

– Ти чого ще додому не йдеш? – Та не хочу щось я туди

Життєві історії 0

Мій брат зараз заробляє 27 тисяч гривень в місяць. Але його дружина дуже незадоволена і постійно відправляє його працювати за кордон. Чоловік її подруги зараз в Німеччині, заробляє 2 тисячі євро і вона хоче таких грошей. Мовляв, поїдеш, на гарне життя нам заробиш, а потім повернешся відразу до сім’ї

Мій рідний брат працює зараз на двох роботах, заробляє він 27 тисяч гривень на

Життєві історії 0

Я в Греції вже 12 років, і за цей час я купила квартиру в новобудові, зробила там дорогий ремонт, обставила все новими меблями. Правду кажучи, я цю квартиру для себе готувала, бо ж і мені треба десь жити, як я повернуся додому. У мене була інша логіка: у мене син, отже він піде в квартиру невістки, а я їм машину куплю і грошима буду допомагати. Але Максим собі сподобав Марту, доньку Тамари. Дівчина вона непогана, але ну зовсім без приданого

– Син у вас один, свахо, то ж ви вже не поскупіться, – каже

Життєві історії 0

Дітям не вистачає грошей, і я вважаю, що ми маємо їх підтримати. А хто, як не батьки? Але мій чоловік вважає, що ми їм вже досить допомогли, настав час і для себе пожити, адже все життя прожили в гонці за грошима. – Петре, ну як ти не розумієш? Ми – батьки, і маємо допомагати дітям, а у них зараз проблеми, і ми не можемо їх залишити, – кажу чоловікові. Тільки от Петро вперся, стоїть на своєму, що дорослим дітям допомагати не треба

– Петре, ну як ти не розумієш? Ми – батьки, і маємо допомагати дітям,

Життєві історії 0

Я 7 років в Італії працювала, адже ми жили бідно, а я дуже хотіла дітям своїм допомогти. Я видала доньок заміж, весь час їм допомагала, мріяла покращити їх життя. Коли приїжджала трішки додому, то євро ділила на трьох: собі і донькам своїм у рівних частинах. А коли втомилася дуже і стало підводити самопочуття, то відразу повернулася додому, адже мене став кликати чоловік. Тоді якраз старша донька припинила зі мною спілкуватися, навіть не пояснила чому, зять лише один раз зі мною мав серйозну розмову і просив більше не телефонувати їй

Так якось склалося в моєму житті, що в Італії працюю вже трохи більше 7-ми

Життєві історії 0

Після телефонної розмови з донькою я зрозуміла, що моєму приїзду вдома ніхто не радітиме. Та я все таки поїхала, думаю, будь що буде. Приїхала я до старшої доньки, а вона каже, мамо, ти в мене переночуєш сьогодні, але завтра до брата поїдеш, бо я маю справи. Поїздила я по своїх дітях, і вирішила, що їду в село, в свою хату. Нехай і без ремонту. Якось там два-три тижні перебуду. Викликала я таксі і поїхала. Але вже під’їжджаючи ближче до своїх воріт, я не зовсім зрозуміла, що тут відбувається – замість моєї старої хати стоїть новий будиночок, невеличкий, але дуже охайний. А на подвір’ї якісь люди ходять

– До кінця цього місяця буду, так що, діти, чекайте, – кажу я своїй

Життєві історії 0

Я тоді якраз навчалася, в гуртожитку жила, а брат мій й далі жив з батьками. Коли мами й тата не стало, я взялася оформляти спадок, але Іван мені сказав, що квартира має дістатися тому, хто з батьками жив і до останнього їх доглядав. Я не розумію, про який догляд він говорив, адже батьки наші все самі завжди робили, але я так образилася на Івана, що сказала, хай забирає все собі, мені нічого не потрібно і, погарячкувавши, написала відмову. З братом я не розмовляла 4 роки, але на своє весілля таки запросила його, адже з рідних людей у мене більше нікого немає. Думала брат мені щось подарує і хоч пам’ять якась про мою сім’ю буде. Але де там

Коли я закінчила навчання в школі, то пішла навчатися, проживала в гуртожитку. Після навчання

Життєві історії 0

Я вісім років в Києві квартиру в оренду здаю одній жінці з дитиною. За цей час оренда квартири, напевно, піднялася в два рази, а я Олені цій ні на копійку за ці роки плату не підвищила. За такі гроші, напевно, зараз в Києві квартиру не знайдеш. Чоловік не розуміє мене, щодня каже, щоб я плату підвищувала, а я не можу. Так мені шкода Олену цю

Хочу зазначити ще з початку, що бізнес-леді з мене, звісно, ніяка зовсім, виявляється! –