Я не хотіла розписуватися з чоловіком, поки не купила собі квартиру. Маленьку, однокімнатну, на околиці міста, але мою, власну. Тепер я впевнена у завтрашньому дні, щоб не сталося, я знаю, що мені є куди піти, не те, що колись моїй мамі – той випадок навчив мене, що завжди треба мати щось своє
В свій час мій батько кинув нас і мама разом зі мною не знала,
У той день до мене приїхали батьки. Треба сказати, що з Олександром я їх не знайомила, все чекала, коли він мені зробить пропозицію. Тато, дізнавшись, що ми живемо ось уже пів року цивільним шлюбом, став похмуріше хмари і вийшов з квартири, не попрощавшись. Мама витягла мене на вулицю на розмову. В підсумку, дала мені мама тиждень на роздуми: вирішимо одружитися – вони нам раді в будь-який час дня і ночі. Весілля допоможуть зіграти. В іншому випадку ніякої підтримки і допомоги ми не отримаємо. З цим і пішла додому. Я з важкими думками залишилася одна сидіти на лавці в парку, бо добре знала, що Саша одружуватися не хоче
З Олександром ми почали жити разом, коли мені було 25, а йому 27 років.
У Дмитра справи йшли дуже добре, в Чехії він одружився, заснував власну фірму, не раз забирав маму до себе, та й взагалі, кликав жити на постійній основі, але Надія все відмовлялася, не хотіла заважати сину. Зате син збудував для матері гарний будинок, саме такий, про який мріяла Надія. А через 30 років повернувся її колишній чоловік і почав говорити, що це не її дім, а дім їхнього спільного сина. А оскільки дім куплений за гроші сина, то він теж має право на частку в ньому
Надія вийшла заміж молодою, в 22 роки. Степан вчився з нею в інституті, але
Цю квартиру мій чоловік колись від держави отримав, тому я відразу попередила невістку, що нерухомість моя, і я кому захочу, тому її і віддам. Крім сина, у мене є ще і донька, їй ця квартира більше потрібна, то ж син мав би добровільно відмовитися від своєї частки
– Нещодавно я подивилася на квитанції і випадково з’ясувала, що нас тепер в квартирі
Одного разу Валентина наче прокинулася від поганого сну, вона проаналізувала, що вони з Анною разом поїхали на заробітки, та купила три квартири, а у Валентини за душею – нічого. Добре все обдумавши, вона вирішила не присилати сину гроші, а відкладати їх для себе, бо ж старість не за горами, і їй треба буде якось про себе подбати, коли не зможе більше працювати. Синові мамина ідея дуже не сподобалася, він якраз втретє вирішив одружуватися. Але Валентина твердо вирішила, що тепер вона складатиме собі гроші, щоб придбати хоча б однокімнатну квартиру, бо жити з сином і його дружиною їй якось не хотілося
Анна і Валентина знайомі вже багато років, більше сорока років точно як вони знаються.
У Оксани був невеликий старенький будиночок в селі, в якому колись жила її бабуся, от вона туди і подалася. Крім даху над головою, інших умов там не було. Про проблеми Оксани якось дізналася її колишня невістка Віра, вона приїхала і переконала Оксану переїхати до неї, бо завжди вважала її не свекрухою, а мамою
Оксана з Михайлом познайомилися 35 років тому. Вони відразу побачили один в одному «споріднені
Надія постійно допомагає Оксані: купує їй продукти, доглядає її дітей, дає їм гроші. Вона навіть від рідного сина відвернулася заради неї. Люди навіть не вірять, що Надія – колишня свекруха Оксани, усі думають, що вона їй рідна мати
– От так і правду зараз лише й кажу, що я синові так і
Моя донька з зятем зібралися брати квартиру в кредит. Я їх відмовляю. Кажу своїй доньці, щоб навіть не думала цього робити, адже у свахи квартира велика і дача хороша, все залишиться їм у спадок. Донька моєї подруги взяла кредит, багато років виплачувала його, економила на всьому, навіть дітей не народжувала, а коли зібралася стати мамою, то було вже пізно, адже чоловік її залишив, пішов до іншої, яка народила йому дитя. Та моя донька не слухала мене і я сама вирішила поговорити з її свекрухою
– Я взагалі їх не розумію зараз зовсім, таку нісенітницю якусь придумали взагалі! –
Мама дуже довго відкладала гроші і цього літа захотіла щось на дачі будувати. Мама набрала мене і попросила, щоб мій чоловік приїхав до неї в суботу, бо без чоловічої допомоги їй зовсім не впоратися. Віктор відмовив відразу, адже він працює на двох роботах і ще й платить кредит. Мама образилася, адже їй все це не потрібно, вона старається для нас. Тепер я не знаю, що робити, адже усі вважають, що в усьому винна я
– В цьому році моїй мамі в голову стукнуло альтанку біля будинку будувати, вона
Степан в свій час був головою колгоспу, а потім, коли все розвалювалося, зміг врятувати господарство і стати його власником. Павло був у нього єдиним сином, то ж батько щиро сподівався, що син підросте і продовжить його справу. Яким же було його розчарування, коли син його ослухався – зібрав свої речі і втік подалі від батька і його корів. Коли ж повернувся додому, щоб попросити пробачення, було вже пізно
Павло ріс в родині успішного фермера Степана Васильовича. Він був чоловік пробивний і впливовий.

You cannot copy content of this page