– От так і правду зараз лише й кажу, що я синові так і сказала: у мене тільки одна невістка – це Оксана моя! І була колись, і буде завжди! – каже пенсіонерка Надія Кузьмівна. – Інших його тих жінок ноги не буде в моєму будинку. Щоб не смів приводити навіть до мене. Я їх і на поріг не пущу ніколи, просто бачити їх не хочу, які б вони там хороші не були.
Оксана в розлучилася з сином Надії Кузьмівни, відтоді минуло вже років 5. Треба сказати, це розлучення не було спокійним: чоловік залишив дружину і просто пішов до іншої жінки, коли молодшій дитині було кілька місяців від народження.
Перед цим, як водиться, досить тривалий час він говорив своїй дружині щиру неправду.
Поки Оксана з двома дітьми на руках крутилася як білка в колесі, чоловік її пропадав “на роботі” – проводив час зі своїм новим захопленням.
А потім “ця його пані”, Надія Кузьмівна лише так її і називає, поставила питання прямо: або він залишається в своїй сім’ї і її більше ніколи не побачить, або покидає свою сім’ю і живе лише з нею, а про них і не згадує ніколи. І чоловік зробив остаточний вибір. Зібрав валізи і з’їхав до цієї жінки, залишивши дружину з пелюшками і малим дитятком.
Надія Кузьмівна з самого початку в цій ситуації стала на бік дружини свого сина Галини.
– Син вчинив недобре по відношенню до своєї сім’ї. Мені за нього соромно, і це щира правда. Залишив і дитя! Ну так, аліменти платить він сумлінно, але що з того? Тьху! Дітям не аліменти потрібні, а батько і нормальна повна сім’я! Хіба ще комусь це може бути незрозумілим?
Син Надії Кузьмівни, до речі, до цих пір живе “з тією самою пані”.
Рік тому вони офіційно зареєстрували відносини. Всі знайомі та рідні думали, що вже після цього щось Надія Кузьмівна змінить свій гнів на милість і почне нормально спілкуватися з новою невісткою, але ні. Навіть той факт, що в родині сина народилася дитина, не пом’якшив її душі.
– Ну, коли “ця” народила, я зателефонувала просто своєму синові. Привітала новоспеченого татуся. Сказала, що для його тієї пані мій дім як і раніше закритий. Закритий назавжди і це ніколи не зміниться, я думки іншої не маю.
– Надіє Кузьмівно, але так теж не можна. Ця дитина – він теж ваш онук.
– Онук? Не знаю! Мої онуки – це Оксанчині діти. Ніяких інших онуків мені не треба.
– Гмм. Ну добре, онуків вам не треба. Але син?
– Син залишається сином! Я йому сказала – якщо прийде один, ласкаво прошу. Але цю свою щоб не надумав до мене приводити ніколи в житті.
– Наче удочерила вона цю Оксану. А сина рідного викреслила з життя назавжди, – зітхає родичка Надії Кузьмівни. – Не розумію такого ставлення мтері до свого рідного сина, щоб там у них не було.
З Оксаною і її дітьми у Надії Кузьмівни дійсно чудові стосунки, хто б там що не говорив. Вони разом зустрічають свята, часто телефонують, бувають один у одного в гостях.
У Оксани ніякого особистого життя зараз не має, вона й не думає про це останнім часом зовсім, вона вся в дітях. Судячи з усього, чоловіків поруч їй і не треба: діти ж є, навіщо?
Бабуся активно допомагає у вихованні онуків: бере їх до себе, дарує постійно хороші і потрібні їм подарунки, дає гроші, водить по театрам-музеям, допомагає з розвезенням по гурткам-секціях. Малознайомим людям і в голову не приходить, що це свекруха, яка 5 років тому до того ж стала колишньою, всі думають, що це рідна мати Оксана.
А, коли люди дізнаються правду, щиро дивуються дуже, адже рідко зустрінеш так, щоб мати проміняла рідного сина на зовсім чужу дитину.
А я не знаю, чи правильно вчинила Надія Кузьмівна, адже онук у другому шлюбі її сина, теж їй рідне дитя.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
