– Я взагалі їх не розумію зараз зовсім, таку нісенітницю якусь придумали взагалі! – розповідає 55-річна Галина Сергіївна. – Житло в кредит вони, уявляєш, брати зібралися! Це ж кабала яка велика, ще й на так багато років. Ні, ну я розумію, звичайно, коли людям зовсім жити ніде, тут вже, хочеш – не хочеш, доводиться щось вирішувати їм, бо виходу немає. Але наші діти навіщо за це беруться? У свахи двокімнатна квартира, плюс дача хороша, капітальний будинок, його трохи до розуму довести, трішки відремонтувати, і взимку жити можна там. У нас з чоловіком – трикімнатна квартира, машина хороша, гараж. Кажу доньці – все ваше буде з часом! Навіщо вам потрібен цей кредит! Але вони тільки руками махають мені, або відмовчуються. Ми, кажуть, заробимо своє, самі все вирішимо.
Дочці Галини, Ганні, двадцять шість років, її чоловік трохи старший за неї. Разом вони вже чотири роки, але одружилися лише нещодавно.
До весілля молоді цілком успішно жили на орендованих квартирах, а зараз ось заговорили про те, що потрібно вирішувати житлове питання. Пригледіли вже і квартиру в новобудові. У Ганни з чоловіком є трохи грошей, вони вже відкладали на це, на решту суми, якої не вистачає для купівлі квартири, планують брати кредит.
– Збирати гроші вони не вміють абсолютно! – зітхає Галина Сергіївна. – Що моя Ганна, що сам зять. Відмовити собі ні в чому не можуть. Кафешки, кінофільм, обновки всякі, гаджети найсучасніші, речі якісь не самі потрібні. Говорять мені, що кредит дисциплінує! Зараз у них гроші йдуть як крізь пальці, невідомо на що, а з кредитом ніби як будуть йти лише на справу. Зарплату отримали, мовляв, частину відразу понесуть в банк, на іншу жити, на місяць тягнути.
Теоретично все виходить легко і просто, зять порахував: одну зарплату молоді планують віддавати банку, на другу вони будуть жити.
Ну так, звісно, доведеться економити на всьому, особливо в перші кілька років. Відмовитися від дорогих поїздок, спонтанних покупок, які будуть не дуже важливими, небюджетних хобі та розваг. Їжу готувати вдома, брати з собою на роботу в контейнері. Продукти закуповувати за списком, обходитися без різного роду делікатесів, спортом займатися на безкоштовних тренажерах в парку. Ну максимум – придбати абонементи в муніципальний басейн, вони недорогі зараз.
Перший час напевно доведеться важко, вважає зять, а потім вони з дружиною звикнуть до цього. А там, дивись, зарплату збільшать, ну або роботу можна буде іншу знайти, більш високооплачувану. Вони ж не сидять на місці, розвиваються, ростуть як професіонали. Далі буде легше!
– Так-так, так легко прямо з кредитом роботу змінити! – журиться Галина Сергіївна. – Триматися будете міцно обоє за те, що є, і крок в сторону боятися зробити. Ні відпочити вже буде неможливо, ні на лікарняний піти. А вже звільнитися з роботи, якщо прийдеться – і зовсім мови не може бути про це. А з декретом що? Ви плануєте народжувати?
З приводу дітей молоді не проти, але, якщо зараз вони візьмуть кредит, це питання доведеться відкласти на довгі роки.
Саму Галину Сергіївну це засмучує. Вік дочки, звичайно, ще дозволяє тягнути і відкладати, але нічого хорошого в цьому немає.
– У сусідки он дочка так вже влізла в борг! – сумно розповідає вона. – Тридцять вісім років, дітей немає. Раніше теж все не час було, то кар’єра, то ремонт, а як зібралися народжувати дитятко – не виходить. В результаті чоловік пішов до іншої, залишив її, і та йому народила дитя. Тому що все треба робити вчасно!
Сваха Галини Сергіївни, повністю згодна з нею – не потрібен дітям цей кредит, лише візьмуть на плечі важку ношу на багато років.
Сваха зараз взагалі планує довести до розуму свій дачний будинок і виїхати туди на пенсію жити. А квартиру залишити молодим – нехай живуть собі на радість. Віддавати таку велику суму грошей і жити на одну зарплату, коли у батьків стільки нерухомості – просто нерозумно в наш час.
– Не беріть ви цей кредит! – хором умовляють молодих свекруха і теща. – Кращі роки життя будете копійки рахувати! Живіть нормально, народжуйте диток. Потім спадок отримаєте, і не потрібно ніяких кредитів вам буде!
– Ну який спадок! – зітхають молоді. – Живіть довго і щасливо, ми самі собі заробимо! Не треба нам вашого. Це виходить стільки років ми маємо жити на орендованій квартирі і платити так багато грошей стороннії людині, коли можемо виплачувати кредит, а через років 10 у нас буде своя власна квартира.
Як вважаєте, цілих 10 років жити, рахуючи кожну копійку, насилу виплачуючи кредит, купувати житло з величезною переплатою, відкладати народження дітей і мати суцільне безгрошів’я, при тому, що у батьків є купа нерухомості, і немає інших спадкоємців – дійсно нерозумно?
Або все правильно, нехай молоді йдуть і заробляють самі, а не живуть все своє молоде життя в орендованих квартирах без нормального ремонту?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
