fbpx
Життєві історії
У Оксани був невеликий старенький будиночок в селі, в якому колись жила її бабуся, от вона туди і подалася. Крім даху над головою, інших умов там не було. Про проблеми Оксани якось дізналася її колишня невістка Віра, вона приїхала і переконала Оксану переїхати до неї, бо завжди вважала її не свекрухою, а мамою

Оксана з Михайлом познайомилися 35 років тому. Вони відразу побачили один в одному «споріднені душі». Одружилися, народили дитину. Але недовго молоде подружжя раділо своєму щастю. Коли їх синові Богдану було всього три роки, Михайла раптово не стало.

Після втрати чоловіка, сенсом життя Оксани став єдиний син. Від батька сімейства залишилася двокімнатна квартира. Молода вдова відмовилася від своєї частки на користь сина.

Час йшов. І ось вже Богдан прийшов з армії. Та не один. Він привіз з собою наречену. Оксана не чекала, що син захоче так швидко одружуватися, але радо прийняла майбутню невістку.

– Мамусю, знайомся, це Віра. Віра, знайомся, це моя мама. Сподіваюся, ви знайдете спільну мову.

Як не дивно, жінки порозумілися. Віра називала свекруху мамою, а Оксана не могла натішитися скромною доброю невісткою. У їхній родині панував мир і спокій, що рідко буває в наш час. Через рік після весілля, Віра народила дівчинку, Маринку.

Але в один момент все змінилося. Через шість років Богдан закрутив роман з колегою по роботі Валентиною. Їхні стосунки недовго залишалися таємними – про зраду чоловіка дізналася Віра. Богдан не виправдовувався, а навпаки, в усьому звинуватив дружину, вигнав її зі своєї квартири і привів додому свою нову пасію.

Оксана з болем в серці дивилася як син руйнує свою сім’ю, але нічого не змогла зробити – Богдан уже дорослий і має повне право вирішувати, що йому робити. І тепер, замість улюбленої невістки, в квартирі жила не вельми приємна жіночка Валентина. Валентина відверто не любила Оксану через її прихильність до першої невістки Віри, наговорювала Богданові на матір, постійно капостила.

Життя Оксани стало нестерпним. Варто було їй тільки вийти з кімнати, на неї тут же сипався град докорів. Валентина остаточно переконала Богдана, що Оксана їм заважає, і він вигнав матір з дому.

У Оксани був невеликий старенький будиночок в селі, в якому колись жила її бабуся, от вона туди і подалася. Крім даху над головою, інших умов там не було.

Все те, що трапилося, позначилося на здоров’ї Оксани і вона злягла. Сина її проблеми зі здоров’ям не хвилювали, адже він знову готувався стати батьком.

Віра випадково дізналася про хворобу колишньої свекрухи. Взявши з собою доньку, вона поїхала до Оксани і з великими труднощами вмовила жінку переїхати до неї в будинок, що залишився від батьків. Тепер вони жили втрьох: Віра, Маринка і Оксана. Бабуся дуже допомагала Вірі з онучкою, та й втрьох жити значно веселіше.

Богдан навіть не відвідував матір, він був цілком і повністю поглинений турботами про нову сім’ю. Віра вийшла заміж і народила ще одну доньку. Щаслива Оксана стала няньчити двох онучок.

Лише один раз син подзвонив Оксані, просив продати бабусин будинок, раз вона в ньому не живе, і віддати гроші йому, вони з Валентиною хотіли купити машину. Слухавку взяла Віра і попросила маму більше не турбувати. Богдан ще щось говорив про те, що відсудить цей будинок, але Віра його не слухала, нехай тільки спробує. Тепер вона не дасть більше образити свою свекруху, яка стала для неї рідною мамою.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page