fbpx
Весільні гості якраз сіли за другий стіл, як до зали ввійшов незнайомий, поважний чоловік, років 45-ти. Він попрямував до столика наречених. Гості, здається, теж почали розуміти, що до чого, і почали жваво перешіптуватися. Незнайомець підійшов ближче, витягнув ключі, вручив їх молодятам зі словами: «Донечко, я – твій тато. А це мій подарунок – двокімнатна квартира для вас». Віддав ключі Іванці і вийшов із зали. Іванка підійшла до мами і Тетяна була змушена розповісти доньці правду
До свого весілля Іванка готувалася довго. З Миколою вони зустрічаються вже три роки, і
Мені так незручно, що батьки й досі допомагають мені грошима, хоча вони вже старенькі дуже, отримають лише пенсію. Мені вже 42 роки, але з чоловіком і дітьми нам економити не виходить, постійно рахуємо останнє. Вчора тато приніс пенсію і поклав у нас на столі: – Бери-бери, і не думай відмовлятися. Дітям що-небудь купиш. Вам, молодим, потрібніше. Нам навіщо? Я, як завжди, взяла. А нещодавно дізналася, що батькам родичі пропонували минулого літа поїхати в санаторій, але тато з мамою відмовилися, бо в них грошей не було. Так і просиділи все літо вдома вдвох
– Мені так незручно, що мені батьки досі допомагають грошима, хоча вони вже старенькі
Коли син вперше привів майбутню невістку додому, вона мені здалася набагато старшою за сина, хоча різниця між ними була всього три роки. От я йому це на кухні і сказала, а вона це випадково почула. Тепер вже багато років невістка не спілкується зі мною, каже, що не може мені пробачити того, що я тоді про неї сказала
Вчора я пішла в супермаркет, щоб купити продукти, взяла все необхідне, розрахувалася на касі
Невістка Ольги Пилипівни в один день просто зібрала речі свої і дитячі та поїхала від чоловіка до своєї мами. Свекруха ображається на Олену, чоловік думає, що вона ще повернеться, родичі взагалі не розуміють, що в них в сім’ї відбулося. А Олена щодня від мами їздить далеко на роботу, возить сина до школи, але до чоловіка ніколи не повернеться більше. Так їй порадили подруги
– Якби мені хтось колись про це розповів би, то я взагалі б ніколи
Мама Зою з сестрою ростила сама. Чоловік її залишив. В один день просто вивіз все майно з квартири і більше у їхньому житті не з’являвся. Їли вівсянку, в школу ходили в валянках. Мати працювала на двох роботах, але донькам дала все. Тепер сестра живе в Америці з сім’єю дуже добре, а Зоя в столиці біля матері. Та якось надумалося Зої знайти рідного батька. Все життя вона мріяла прийти до нього, коли буде успішною, щоб він побачив, яку красуню залишив. А батько виявився, на диво, не такою вже й поганою людиною, Зоя стала дружити з його сім’єю, щовихідних до нього їздить. А якось про все це дізналася рідна сестра
– А тепер, як виявилося, то мій рідний батько людина непогана, – стала мені
Цей Новий рік чоловік захотів зустріти в Єгипті, але без мене. Повернувся через 7 днів, а день після того, як він вийшов на роботу, дивлюся в смітнику папірці подерті, а там – туристичний ваучер з квитками. А на квитках друге ім’я – жінка, Вероніка, 35 років. Я відразу зібрала всі його речі і виставила за двері
Ми з чоловіком 25 років разом і я навіть подумати б не могла, що
Марія зробила так, як вирішила – переписала квартиру на внучку. Після такого кроку Орися припинила будь-яке спілкування з матір’ю і племінницею. Навіть, коли Юля зателефонувала тітці і повідомила, що бабуся злягла, молодша дочка до матері не приїхала. – Кому квартира, той нехай і доглядає, – вважає вона
Сімнадцятирічній Юлі співчували всі сусіди в під’їзді, адже дівчина школу закінчує, їй поступати треба,
9 січня на мій день народження ми зібралися в тісному сімейному колі. Я запросила і сваху. Ми сиділи за столом і тут сваха мене питає, коли я збираюся повертатися в Італію. Я чесно відповіла, що не знаю, а можливо я вже більше не поїду. А потім я вийшла на кухню, щоб принести голубці. І тут я випадково почула розмову свахи з невісткою. Сваха сказала, щоб вони не спішили зносити нашу стару хату, мовляв, якщо я більше не поїду в Італію, то де я буду жити. Що ж це виходить – я 14 років працювала на чужині, будувала будинок своєї мрії, щоб зараз жити в своїй старій хаті і не заважати молодятам
У мене день народження 9 січня, тому звати мене Стефанія. В цьому році мені
Валентина хоч і не хотіла, але все ж наважилася поїхати на весілля до племінника. Не заради сестри, яка багато років тому забрала у неї чоловіка, а заради дітей, адже у її доньки одружується, як не крути, рідний брат
Валентина цього разу, як ніколи, не хотіла повертатися додому. Тут, в Італії, вона нарешті
Якось чоловік допізна затримався на роботі, а Наталя закрила двері і не відчиняла, як він не просив. Степан пішов жити до матері. Наталя спочатку зраділа. Потім занепокоїлася і подзвонила, але Степан сказав, щоб вона роботу собі шукала, бо він їй більше ні копійки не дасть. Але йти працювати на 5 тисяч гривень жінка не хотіла, вона взагалі ніколи не уявляла, що є такі зарплати. Тепер Наталя просить у друзів і родичів допомогу, але гроші їй ніхто не дає. Хто дасть хліба, хто пару яблук дитині, а хто пів кіло фаршу. Але ніхто не шкодує Наталю, вважають, що вона сама в усьому винна
А ще зовсім не так давно все у Наталя було в чистому шоколаді –

You cannot copy content of this page