fbpx
Життєві історії
Якось чоловік допізна затримався на роботі, а Наталя закрила двері і не відчиняла, як він не просив. Степан пішов жити до матері. Наталя спочатку зраділа. Потім занепокоїлася і подзвонила, але Степан сказав, щоб вона роботу собі шукала, бо він їй більше ні копійки не дасть. Але йти працювати на 5 тисяч гривень жінка не хотіла, вона взагалі ніколи не уявляла, що є такі зарплати. Тепер Наталя просить у друзів і родичів допомогу, але гроші їй ніхто не дає. Хто дасть хліба, хто пару яблук дитині, а хто пів кіло фаршу. Але ніхто не шкодує Наталю, вважають, що вона сама в усьому винна

А ще зовсім не так давно все у Наталя було в чистому шоколаді – чоловік, дім – повна чаша, вже чималенький гарненький синочок п’яти років.

Наталя не працювала, чоловік Степан виконував всі її бажання, добрим було те, що матеріально міг собі це дозволити, зарплата у нього набагато вище середньої.

Хочеш няню – запрошуй, будь ласка, не хочеш прибирати і готувати – бери помічницю на два-три рази на тиждень, бажаєш п’яті за рахунком чобітки або друге у цьому сезоні пальто – купуй, немає проблем, все, як вважаєш за потрібне. Дитину возили по гуртках і студіях мало не з року, все це чоловік теж оплачував сам без будь-яких зайвих запитань. Треба, значить треба.

Єдиний мінус такого сімейного життя полягав у тому, що Наталя з сином абсолютно не бачили чоловіка і батька вдома.

– І ти віриш, що він у тебе на роботі мало не щодня сидить до першої години ночі? – сміялися знайомі в обличчя Наталі не раз. – Ну вір! Тільки потім не скаржся нікому, якщо щось там дізнаєшся потім. Я б на твоєму місці давно вже поставила питання перед ним – що це за справи такі? Нехай припиняє додому так пізно повертатися мало не щодня. Робочий день до семи вечора, то значить, що рівно о восьмій годині вечора чоловік має бути вдома. А якщо о восьмій годині вечора чоловіка немає, то двері замикаєш і все. А що? Нехай йде туди, де сидить оце цілими ночами.

І в останній раз, коли чоловіка вже пізно ввечері не було вдома, Наталя таки замкнула двері. А нічого ходити ночами невідомо де.

– Я не жартую з тобою зовсім, – попередила вона чоловіка. – О дев’ятій годині вечора тебе вдома немає – можеш не приїжджати взагалі. Не пущу, бо не уявляю де ти там так довго сидиш.

Сказано зроблено. Чоловік, звичайно, затримався знову, приїхав в ночі до замкнених дверей – і Наталя влаштувала справжній театральний номер. Чоловік стукав у двері, дзвонив, а Наталя йому просто не відкривала, він просив через двері, що втомився, хоче відпочити, вона сперечалася, на голосну розмову в ночі вийшли сусіди – вийшло дуже незручно. Чоловік, солідний респектабельний чоловік, як якийсь там незрозуміло хто, цілу ніч стукав в квартиру до себе додому на очах у людей. Але Наталя тріумфувала – нехай, мовляв, весь будинок дізнається, скільки ти додому приходиш, і де ти так довго ходиш. Нехай всі зрозуміють, як мені.

І на наступний день теж закрила двері. Тільки чоловік вже не стукав – повозився з замком, і зрозумівши, що двері на засувці, пішов кудись.

Наталя спочатку зраділа – так йому і треба. Щоб знав. Нехай йде туди, звідки прийшов, а то зовсім перестав зважати на її прохання.

Потім занепокоїлася і подзвонила. Чоловік сказав, що він у батьків, поживе у них, поки графік роботи не ввійде в нормальну колію.

– Ах так? – впевнено сказала Наталя. – Ну і сиди там, у матусі своєї! Можеш взагалі не повертатися тоді, як знаєш.

І що ви думаєте – він так і зробив. Не повернувся. Уже два місяці минуло.

Через кілька днів зателефонував дружині і сказав, щоб влаштовувала сина в дитячий сад, йшла на роботу. Хотіла жити сама – викручуйся. Ніяких більше нянь і дорогих гуртків. Пообіцяв на дитину аліменти якісь платити, але то невелика виявилася сума. Для Наталі це насмішка, але у чоловіка, виявляється, офіційна зарплата копійки.

– Ще скажи спасибі, що квартиру не ділю, – мовив чоловік Наталі.

Втім, дозволив в крайньому випадку приводити дитину на обід до свекрухи. Але самої Наталі ловити там нічого – свекруха її ніколи не любила.

Наталя зараз сидить абсолютно без грошей, йти працювати за 5 тисяч гривень на те місце, що їй знайшли подруги, оператором в колл-центр, не хоче абсолютно – вона і не знала, що такі зарплати бувають і люди на такі гроші живуть. Дитину в садочок так і не влаштувала. Скаржиться тепер подругам, просить гроші на їжу, але співчуття не знаходить.

Грошей вже не дають, так, хто пачку макаронів, хто пару яблук дитині, хто кусок фаршу, але все це вже з гримасами, тому що – ну скільки можна. Вона ж ходить кожен день, просить, дзвонить – дайте грошей, дайте що-небудь поїсти, поповніть рахунок на телефон.

І з одного боку, по заслузі, з іншого – шкода їх. Особливо дитину малу ще зовсім. Краща подруга зателефонувала чоловікові, мовляв, вистачить вам вже сперечатися, пожартували і буде. Він сказав – ніяких жартів, це був її вибір.

А родичі розділилися на дві частини, одна шкодує Наталю з дитиною, допомагає, чим може, а інша – говорить, що сама в усьому винна.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page
facebook