fbpx
Я доглядала свою тітку Тамару більше 5 років, коли вона вже нічого не могла робити сама. Дітей у неї не було, вона обіцяла, що хату свою залишить мені, більше нікому. Я з чоловіком, хоча й жили в другому кінці села, але майже щодня навідувалися до неї. Готувала їй їсти, прибирала, готувала. Моя тітка, хоча вже була старенька, але просила мене завжди садити на подвір’ї квіти, бо коли я її виводила на вулицю, вона любила милуватися ними. Тому я мусила садити їх і доглядати за ними, заради своєї тітки. А коли її не стало і я почала збирати документи, щоб оформити хату на себе, то мене чекав великий сюрприз
Я доглядала свою тітку Тамару більше 5 років, коли вона вже нічого не могла робити сама. Дітей у неї не було, вона обіцяла, що хату свою залишить мені,
В нашому селі постійно хтось будується, от з одним з таких будівельників Анна і познайомилася. Начебто все добре, жінка влаштувала своє особисте життя, але вся справа в тому, що у нього вдома є сім’я – три дорослі дочки, онуки, дружина. До моєї сусідки він приїжджає ранньою весною і їде пізньої осені до сім’ї. Вона це чудово знає, але чомусь її це влаштовує і вона не вважає це зрадою з боку свого співмешканця
Коли чую про випадки, коли люди зраджують один одному і це не приносить їм щастя, не можу зрозуміти, чому люди взагалі так поступають. Я не хочу нікого захищати
Мирослава жила в квартирі літньої італійки майже в самому центрі Риму. В той день їй дуже захотілося зварити червоний борщ, бо дуже скучила за домом і за родиною. Сьогодні чоловік їй зателефонував і сказав, що все село з нього сміється, як це так – дружина священника і на заробітках
В Римі, майже в самому його центрі, в квартирі своєї сеньйори, Мирослава на кухні варила український борщ. Макарони теж чудові, вона до них вже майже звикла, але чомусь
Мені зараз 44 роки. У мене є дружина і троє дітей. Вірніше, четверо, але свого старшого сина я ніколи не бачив, так як його всиновили чужі люди. Коли я розбагатів, вирішив, що будь-якою ціною знайду свою дитину
Я ніколи не писав своїх історій, це перший раз в житті, і кожне слово – чиста правда, хоча в це і важко повірити. Хочу подякувати Богу, що все
Перший візит свекрухи до нас став для мене справжнім провалом. Я зготувала все так, як звикла – зробила канапки, салат, запекла курку. Але до цих страва мама чоловіка навіть не доторкнулася, бо вона таке не їсть. Наступного разу я вже готувала червону рибу і сік-фреш. Такі візити для мене були і надто дорогими, і надто виснажливими
Я не знаю, що мені робити, навіть думаю про розлучення, бо відносини в моїй родині зайшли в глухий кут. Я в шлюбі вже чотири роки. Два з половиною
Я вечором якось дуже захотіла їсти, але свекруха вже спала, не хотілося її будити. Довелося голодній лягти спати. І таке трапляється не так вже і рідко. Мама чоловіка змушена спати на кухні, бо в однокімнатній квартирі розвернутися ніде
На фірмі, де працює Марина, у кожної з жінок щось своє. У Лариси, наприклад, важко хвора мама, у Світлани Петрівни – недолугий син, який набрав кредитів, у Галини
Я погодилася, щоб мама потай від батька оформила квартиру її тітки на мене. Ми сподівалися, що свій спадок батько оформить на мого молодшого брата і всі будуть мати по квартирі. Але коли батько дізнався про все, сказав, що тепер свою однокімнатну квартиру повністю віддає старшому синові від першого шлюбу. У мене скоро весілля і я можу залишитися без житла
Я вже більше року зустрічаюся з хлопцем, справа йде до весілля, в планах у нас воно буде влітку цього року. Зараз ми живемо кожен у своїх батьків, а
Заощаджує мама моя, звичайно, дуже. Речі носить роками, деякі її сукні і сумки я ще з дитинства пам’ятаю. М’ясо не їсть, солодощі не купує, живе на супах і кашах, ну, на курку іноді собі дозволяє витратити гроші. Гостей до себе вона не запрошує, їх же частувати треба. Навіть онуків в гості не кличе. Вони ж світло всюди включають, воду ллють по пів години, телевізор дивляться – одні розтрати з ними. А платити їй нічим каже. Всі люди мені постійно кажуть: купи їй нові черевики, у неї ноги мокрі, купи фруктів, сиру хорошого, щоб нормально харчувалася. А я от не хочу купувати. Принципово. Не хочу і не буду
– Заощаджує мама моя, звичайно, дуже! – розповідає 35-річна Валентина. – Речі носить роками, деякі її сукні і сумки я ще з раннього дитинства пам’ятаю. М’ясо не їсть,
Одного дня Людмила прокинулася і зрозуміла, що в неї нічого за душею немає. У чоловіка Людмили, Дмитра, у власності дві хороших столичних квартири, в одній живуть, другу здають в оренду, плюс частка в батьківській нерухомості, плюс дача, а по суті, хороший заміський будинок. Нерухомістю Дмитро забезпечений по саме “не хочу”. Причому, квадратні метри ці були у власності чоловіка ще задовго до шлюбу. Людмила на них не претендує зовсім, та й не може претендувати. В одній з квартир вона і діти просто прописані – ось і все. І вона вирішила якось обережно сказати чоловікові, що в разі розлучення, залишиться ні з чим, а йти їй нікуди. Дмитро не був готовий до такої розмови
Людмилі зовсім небагато, трохи за тридцять років. У неї чудова сім’я – чоловік, двоє дітей-дошкільнят. Чоловік Дмитро гарно працює і добре заробляє, Людмила недавно сама вже вийшла на
В неділю свекри прийшли до нас швидше, ніж зазвичай. Я навіть не встигла все приготувати. А традиційно я маю накрити щедрий стіл, тому до таких зустрічей доводиться готуватися ще з суботи. Я від цього не в захваті, тому що в вихідний день хочеться відпочити і виспатися, а не стояти весь день біля плити. Але ні я, ні чоловік не можемо їм сказати, щоб не приходили
Мій чоловік – дуже добре людина. Проживши з ним десять років, я зрозуміла, що знайомі і рідні користуються його душевністю і чуйністю. Для своєї родини, це напевно і

You cannot copy content of this page