fbpx

Зі мною дочка не радилася, вона сама прийняла рішення, а мене вже перед фактом поставила, мовляв, мамо, я вже в Канаді. Я б пораділа за неї, якби не дізналася, що поряд з нею якимось дивним чином опинився її колишній хлопець Давид

Ніколи б не подумала, що за свого життя я побуваю ще й в Канаді, але доля іноді так закрутить, що й не придумаєш. Я вже отримала візу і найближчими днями лечу в цей далекий край. Може мені ще вдасться відговорити доньку, бо щось мені підказує, що вона знов робить помилку.

Мені 53 роки, дочці моїй 25. Ірина в Канаді всього кілька місяців. В березні, коли почалася війна, дочка переїхала в Польщу. А потім хтось їй порадив летіти в Канаду, для українців в спрощеному порядку відкривають візи, ще й переліт безкоштовний.

Зі мною дочка не радилася, вона сама прийняла рішення, а мене вже перед фактом поставила, мовляв, мамо, я вже в Канаді. Я б пораділа за неї, якби не дізналася, що поряд з нею якимось дивним чином опинився її колишній хлопець Давид.

Кілька років тому моя дочка зустрічалася з цим юнаком. Я тоді якраз на заробітках в Греції була. Ірина мені зателефонувала, і радісним голосом сповістила, що вона переїжджає до свого нареченого, а влітку я приїду додому і ми справимо весілля.

Але приїхала не я додому, а дочка до мене в Грецію. Так вона втікала від свого нареченого. Давид виявився дуже неприємною особистістю, він ще довго шукав Ірину, вона два роки в Греції зі мною жила. Він писав, телефонував, одним словом, влаштував нам цілий бразильський серіал.

Потім все стихло, Давид кудись зник, ми заспокоїлися, і вже разом повернулися додому. А місяць тому Ірина мені з Канади телефонує, і я по відеозв’язку бачу біля неї того самого Давида. Вони двоє радісно мені повідомляють, що будуть одружуватися.

Дочка мені потім пояснила, що зустрілися в Канаді вони випадково, і що це сама доля хоче, щоб вони разом були. Ірина мене переконує, що її наречений змінився, став зовсім іншою людиною, він визнав всі свої помилки і обіцяє, що таке більше ніколи не повториться.

Я не вірю жодному його слову, люди не змінюються. Шкода, що дочка по своїй необізнаності ще цього не розуміє. Вони запросили мене на весілля. Я лечу в Канаду, а на душі мені дуже неспокійно.

Що робити? Як вберегти дочку від неправильного кроку?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page