Життєві історії
Я вийшла заміж дуже молодою. Мій коханий Олег якраз тоді лише повернувся з армії. Сім’я, що у мене, що у Олега бідові зовсім. Весілля, як такого і не
Мені 35 років, я ще не заміжня. І коли мене питають, чому я досі не створила сім’ю, я відповідаю, що не знайшла ще того єдиного, просто я і
Марія стояла в заціпенінні і не розуміла, за що їй все це на старості років. Їй уже 69, куди ж вона піде? А зять зателефонував, дав місяць щоб
Біля церкви було людно, сьогодні ж велике свято. Христина сьогодні теж прийшла на Богослужіння. Вдома її не було довгих 16 років, приїхала два дні тому, то ж вирішила
Так склалося, що нам з чоловіком ніхто з батьків з обох сторін не допомагає. Найприкріше за батька мого чоловіка. Він відразу після того, як не стало його дружини
Ми з чоловіком познайомилися ще, будучи студентами медінституту. І я, і Ярослав хотіли стати лікарями. Разом пройшли всі тяготи студентського життя, навчання, а після закінчення інституту відразу одружилися.
Мені 33 роки і я досі незаміжня. Просто в моєму житті трапилася подія, через яку я втратила віру в людей. Шість років тому я познайомилася з хлопцем, Віктором.
– От зараз щиро зовсім вам скажу, я навіть не знаю, як би я ростила своїх двійнят без допомоги моєї рідної мами! – частенько говорить усім людям Людмила.
Літо було в розпалі, село святкувало Зелені свята. Під вечір в двері Марії хтось постукав, відчинила – на порозі стояла її кума Ірина, яка приїхала додому у відпустку,
– Миколо, щось ти не договорюєш, ти ж зазвичай про себе тільки думаєш, – з подивом запитала 45-річна Марина свого брата. – Маму вирішив до нас в гості