fbpx
Ми з Олегом навіть не мріяли про весілля, адже у нас були бідні сім’ї, тому просто розписалися, бо не мали за що святкувати. Я народила синочка, а незабаром дізналася, що знову чекаю дитятко. Я раділа і сумувала водночас, адже ми тоді жили в гуртожитку. Рідня сприйняла цю новину недобре, усі мене засуджували. Відтоді минуло багато років і зараз я знаю одне: як добре, що послухала тоді одну людину
Я вийшла заміж дуже молодою. Мій коханий Олег якраз тоді лише повернувся з армії. Сім’я, що у мене, що у Олега бідові зовсім. Весілля, як такого і не
Нещодавно Максим і його мама сказали, що добре було б, якби ми переписали половину квартири на Максима, а то так він житиме наче у мене в гостях. Тато відразу сказав, що про це не може бути і мови. А щоб не було непорозумінь, він поки сам залишився власником цієї квартири. Максим, звичайно, образився, мовляв, ми йому зовсім не довіряємо, то як він має починати зі мною спільне життя
Мені 35 років, я ще не заміжня. І коли мене питають, чому я досі не створила сім’ю, я відповідаю, що не знайшла ще того єдиного, просто я і
Марія, яка майже 20 років прожила в квартирі зятя, відверто вважала вже її своєю. І тут такий поворот – зять зателефонував, дав місяць щоб вона підшукала собі житло. Зателефонувала до сина, а він каже, мовляв, куди я Вас візьму, Ви вже сім’ю сестри зруйнували. Відмовився, одним словом, брати маму до себе. Згадала Марія і про старшу сестру, і про батьківську хату. Але сестра давно приватизувала будинок на себе, пустила туди жити свою доньку, то ж місця Марії там теж не знайшлося
Марія стояла в заціпенінні і не розуміла, за що їй все це на старості років. Їй уже 69, куди ж вона піде? А зять зателефонував, дав місяць щоб
Перед самим весіллям в п’ятницю до Христини додому прийшла Віра Данилівна, посадила всіх рядочком за стіл і впевнено сказала: «Мій син з вашою донькою шлюб брати не буде. Не пара вона йому». Молоді лише розписалися, а через рік Богдан таки послухав маму і пішов від дружини, не зупинила його навіть дитина, яка у них нещодавно народилася
Біля церкви було людно, сьогодні ж велике свято. Христина сьогодні теж прийшла на Богослужіння. Вдома її не було довгих 16 років, приїхала два дні тому, то ж вирішила
Ми досі не знаємо, як батько чоловіка розпорядиться своїм майном – квартирою і будинком, який він зараз будує. Дуже ймовірно, що заповіт він залишить на свою теперішню дружину і її дітей, а моєму чоловікові нічого не дістанеться
Так склалося, що нам з чоловіком ніхто з батьків з обох сторін не допомагає. Найприкріше за батька мого чоловіка. Він відразу після того, як не стало його дружини
Ми з чоловіком одружені вже 20 років, виховуємо трьох синів, всі труднощі, здавалося б, вже позаду. І тут я випадково дізнаюся, що мій чоловік вже 10 років живе на дві родини – в іншій сім’ї у нього теж двоє дітей. На розлученні я наполягати не можу, адже я без роботи і у мене троє дітей, яких потрібно ставити на ноги. Але як змиритися з ситуацією, адже в тій родині підростає ще двоє синів мого чоловіка
Ми з чоловіком познайомилися ще, будучи студентами медінституту. І я, і Ярослав хотіли стати лікарями. Разом пройшли всі тяготи студентського життя, навчання, а після закінчення інституту відразу одружилися.
За місяць до весілля Віктор приїхав додому з роботи і повідомив, що завтра нас відвідають його батьки. Нам треба було вирішити, що приготувати. Увечері ми з’їздили за продуктами і з самого ранку почали займатися приготуваннями. Ввечері вони приїхали, ми сіли за стіл, мама Віктора майже нічого не говорила і на обличчі було написано, що вона зовсім цій вечері не рада. Через півтори години батько Віктора попросив допомогти йому подивитися до телефону, а я пішла мити посуд. Через кілька хвилин до мене підійшла мама Віктора. Вона попросила мене відмовитися від весілля і залишити її сина
Мені 33 роки і я досі незаміжня. Просто в моєму житті трапилася подія, через яку я втратила віру в людей. Шість років тому я познайомилася з хлопцем, Віктором.
Коли я народила двійнят, дуже важко було нам з чоловіком. Мама моя тоді щодня до нас їздила, так добре було з нею. Мені її і шкода було, звичайно – спробуй, в 60 років їздити ось так туди-сюди. Я їй пропонувала час від часу: “Не приїжджай завтра, відпочинь, посидь дома”. Кажу так, а сама боюся – а раптом вона погодиться і просто не приїде до мене завтра? Що я робити буду тоді без неї? Але матуся ні дня практично не пропустила, спасибі їй величезне. Дай їй Бог здоров’я! А моя свекруха була мудрішою жінкою, виходить
– От зараз щиро зовсім вам скажу, я навіть не знаю, як би я ростила своїх двійнят без допомоги моєї рідної мами! – частенько говорить усім людям Людмила.
Ірина приїхала додому з Італії на кілька днів. Якраз вирішила свій день народження відсвяткувати, запросила в гості родичів, бо вже давно з ними не бачилася. Сподівалася, що донька допоможе стіл накрити, але згодом зрозуміла, що у власному домі тепер їй якось не дуже раді
Літо було в розпалі, село святкувало Зелені свята. Під вечір в двері Марії хтось постукав, відчинила – на порозі стояла її кума Ірина, яка приїхала додому у відпустку,
Брат прийняв рішення продати мамину квартиру і переїхати в інше місто. А маму він привіз до нас. Все б нічого, я готова доглядати за мамою, але ми з чоловіком і дітьми живемо в двокімнатній квартирі, нам і так усім тісно. Таким чином брат за наш рахунок захотів вирішити свої проблеми 
– Миколо, щось ти не договорюєш, ти ж зазвичай про себе тільки думаєш, – з подивом запитала 45-річна Марина свого брата. – Маму вирішив до нас в гості

You cannot copy content of this page