Дітей у мене двоє – син і дочка, тому я, як мама, вважаю, що обом треба допомагати однаково.
Я зараз в Італії на заробітках, вже 7 років тут живу. Працюю на фісі, доглядаю зараз 78-річну італійку. Марія, так звати синьйору, стала для мене майже подругою.
Вона сама дуже любить ходити по магазинах, і мене постійно з собою бере. Так ми проводимо час – гуляємо по місту, займаємся шопінгом.
Мої діти про це знають, і постійно мені телефонують, просять щось купити їм.
Я ніколи ні сину, ні дочці не відмовила, все, що вони просили, я купувала і пересилала додому.
Також я вже дві квартири купила, однокімнатні, правда, але це теж багато в наш час.
Я була впевнена, що після такого щедрого подарунку і дочці, і сину, вони мали б бути задоволені, але це трохи не так.
Заробляю я зараз 900 євро, працюю в Римі. Це невелика зарплата, але в мене робота відносно не важка, тому я і погодилася.
Щокварталу я купую дочці одягу на 200-300 євро, і сину приблизно ж на таку суму. То їм куртку треба, то черевики, то штани, то кофту, то сумку, то парфуми.
Вони дешевого не хочуть, замовляють брендові речі. Я їх розумію – молоді, хочуть гарно одягатися.
Але останнім часом це вже переходить всі межі. Я зрозуміла, що мені ніяких грошей не вистачить, щоб купити їм все, що вони хочуть.
Марія все це бачила, і порадила мені зробити експеримент – не купувати дітям нічого з того, що вони замовляли.
Я її послухала, зібрала передачу і передала лише дві сумки з італійськими продуктами. І стала чекати.
Довго чекати не довелося. Першою зателефонувала донька, стала питати, де той одяг на весну, який вона замовляла.
Я спокійно їй відповіла, що зараз у мене немає зайвих грошей, тому я нічого не купила. А вона спокійно ще може носити все те, що я їй вислала в минулому році.
Дочка образилася і кинула слухавку, вже два тижні зі мною не спілкуються.
Така сама історія була і з сином, він чекав на обновки, а коли нічого не отримав, образився і назвав мене жадібною.
Таким чином, з допомогою Марії я нарешті зрозуміла, що я роблю не так.
Тепер я взагалі нічого їм висилати не буду, стану нарешті собі на квартиру гроші відкладати.
А діти дорослі: доньці вже 28 років, сину 30, то ж нехай самі на себе заробляють, з мене досить.
Думаю, що я все правильно зробила.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.