Я заміжня вже 5 років, і не зважаючи на те, що живемо ми не багато, я щиро вважаю, що мені дістався найкращий чоловік в світі, адже хіба щастя лише в грошах?
Ми обоє працювали, але заробляли небагато, інколи навіть на продукти не вистачало. Житла свого ми теж не мали, тому жили на знімній квартирі.
Тоді нам дуже допомогли мої батьки, які передавали нам з села звичайні, прості продукти: мішок картоплі, буряк, моркву, квасолю.
Я готувала неабищо – смажену картоплю чи тушковану квасолю. Але в той час ми були щасливі, навіть при тому, що не мали делікатесів в холодильнику.
Минув час, ми стали жити краще, але наші стосунки навпаки – погіршились. Мій чоловік дуже змінився, і я не знаю, що з цим робити.
З самого початку був спільний бюджет, і у мене були накопичені гроші.
Був момент, коли чоловік втратив роботу і кілька місяців шукав її, тоді ми жили на мої заощадження.
Я всіляко підтримувала його, не сумнівалася, що у нас все налагодиться.
Він завжди був дуже дбайливий, уважний, завжди із задоволенням мені допомагав по господарству, завжди був радий провести разом час.
Через два роки мої батьки допомогли купити нам квартиру.
Зарплати у нас стали доволі високими, то ж у нашій сім’ї нарешті з’явилися гроші.
Тепер у нас на вечерю було м’ясо і риба. Здавалося б, життя нарешті налагодилося.
Але чоловік не поспішав додому, часто почав затримуватися на роботі, а коли приходив додому, казав, що він не голодний.
Він зовсім перестав допомагати мені по господарству, він навіть на вихідні придумує собі якісь справи, щоб не бути вдома.
В суботу намагалася його підняти раніше, щоб ми разом прибрали квартиру, але почула лише, що він хоче відпочити, щоб я його не чіпала.
В село до моїх батьків чоловік теж не хоче їздити, а вони досі для нас стараються.
Я можу навести ще багато прикладів. Не впізнаю свого чоловіка. Часом ходжу за ним весь день, питаю, що трапилося, чому у нього поганий настрій.
Ну, що не так? Зрештою, завжди я не права і я винна. Коли він встиг так змінитись? Не розумію. Він дратується з найменшого приводу.
Коли я поїхала в село і розповіла про все це своїй бабусі, вона відразу мене запитала, чи не підозрюю я, що у мого чоловіка з’явилася інша жінка.
Бабуся моя дуже мудра людина, вона вважає, що так поводяться чоловіки, в яких вже хтось є на стороні.
І я задумалася над її словами, а може це і справді правда?
Що мені ще зробити?
Я люблю свого чоловіка, намагаюся його зрозуміти, кілька разів пропонувала йому сісти і спокійно поговорити.
Він не хоче. Каже, що я винна у всьому.
Так і до розлучення недалеко, а я не хочу цього зовсім.
Сімейне життя тріщить по швах, а я не розумію, як це все зберегти. Що мені зробити, щоби повернути свого чоловіка назад?
Того колишнього? Що я можу ще зробити?
Чи правду кажуть, що якщо чоловік вирішив піти з сім’ї, то його вже нічого не зупинить?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
