Головна

Життєві історії

Ми з батьком старшій доньці на весілля хочемо квартиру подарувати, але встигнути до розпису, щоб вона лише Світлані належала, а не зятю. Молодша донька підслухала і засмутилася дуже – мамо, а де квартира мені
Життєві історії 0
Почула вона, уявляєш, що ми з чоловіком старшій доньці квартиру купуємо, хочемо на весілля подарувати – і заявила мені прямо: а де мені квартира? – розповідає мені далека
Як тільки я вийшла на пенсію, до мене зачастила донька з онуками. Спочатку вона в гості на чай приходила, щоб я не сумувала. Але поступово вона почала залишати мені дітей – спочатку на годину, потім на дві, а тепер дійшло до того, що внуків вона мені залишає на весь день. А я втомлююся, мені в моєму віці важко з двома малими дітьми сидіти. Я доньці не раз про це казала, що я не справляюся, а вона мені каже, що я бабуся, і тому зобов’язана їй допомагати
Життєві історії 0
Все життя я жила для когось: спочатку практично змалку я доглядала свою лежачу маму, потім я жила для чоловіка і дітей, і при цьому завжди себе заспокоювала, що
Я доньці своїй подзвонила, кажу, що хочу приїхати до них на липень, думала вона зрадіє. Але Тетяна сказала, що до них родичі на початку місяця приїжджають, потім вони їдуть відпочивати, а в кінці місяця планують ремонт. А потім каже, та й взагалі я не хочу, щоб ти їхала до нас. Я аж сіла
Життєві історії 0
Ось таке від своєї рідної дочки почути – ворогу навіть ніколи не побажала б, – з сумом в голосі жалілася пенсіонерка Ірина Романівна. – Кажу, більше року вже
Ми жили у триповерховому будинку: на 1-му поверсі я з синьйорою Анною, на другому – її донька Марія, а на третьому – син цієї Марії з дружиною і дитиною. Я працювала у них останніх 3 роки, і за цей час з цією родиною у мене склалися чудові стосунки. На жаль, синьйори Анни не стало, і на похорон приїхав її син Маріо. Тоді я вперше його і побачила. А зараз він пропонує мені жити разом, а я не знаю, чи варто мені погоджуватися
Життєві історії 0
Коли 8 років тому я їхала в Італію на заробітки, то ні про яке заміжжя я навіть не думала! Більше того, я навіть не думала про квартири чи
За ці 17 років, які я прожила в Італії, я багато чого переосмислила і вирішила таємно від чоловіка і дітей квартиру собі купити. Все просто – якщо я зараз повернуся додому, то мені через рік-два доведеться доглядати свекруху. А воно мені треба? Нехай мій чоловік доглядає, то ж його мама
Життєві історії 0
В свої 57 років я зробила крутий переворот в житті, а допомогло мені те, що останніх 17 років я жила за кордоном, бо була на заробітках в Римі.
Коли ми з Михайлом одружилися, то відразу довго у свекрухи жили, у неї квартира в Херсоні. А коли стало неспокійно там, то взяли дитину і з Михайлом вирішили їхати в Ужгород. Дивлюся, свекруха і собі речі збирає
Життєві історії 0
З Михайлом я познайомилася на роботі. Після навчання в інституті я влаштувалася працювати в офіс, мені тоді було 23 роки, а йому – 27. Мені він відразу сподобався
Моя сусідка-пенсіонерка в стаціонар потрапила на днях, телефонує мені з лікарні і просить, щоб я її прання витягнула з пральної машинки, бо воно скисне за ці дні. Я швиденько побігла до Наталі Петрівни. А як побачила її машинку, то стали вологими очі
Життєві історії 0
У моєї сусідки Наталі Петрівни навіть пральної машинки нормальної, як у всіх людей, немає, ти уявляєш собі це в наші часи? – з обуренням і з великим здивуванням
У мене була своя трикімнатна квартира, і купила я її сама. Я зайнялася бізнесом – їздила в Хмельницький на великий базар, купувала там речі, і потім продавала у себе в містечку. Спочатку у мене була палатка на місцевому ринку, а згодом мені вдалося відкрити кілька точок, вже з продавцями. Тобто, за фінансову сторону я не хвилювалася, бо була впевнена, що сама потягну і себе, і наших дітей. Чоловік не допомагав мені зовсім, ще й потім почав з дому все виносити, тому я його і прогнала
Життєві історії 0
Своїх двох дітей – сина і доньку, я ростила сама. З їхнім батьком я розлучилася заради них, бо чоловік не лише нічого не заробляв, але і почав нетверезий
Коли наш єдиний син почав будувати для себе окремий будинок, ми з чоловіком просто не могли зрозуміти – навіщо, адже у нас великий будинок на 250 квадратів. Ми його таким великим збудували з розрахунку на те, що коли син одружиться, ми будемо жити всі разом. Та Іван слухає лише свою дружину, а вона хоче жити окремо
Життєві історії 0
Колись, в лихі 90-ті, ми з чоловіком спромоглися відкрити власний бізнес. Жили ми тоді дуже бідно, і біда просто змусила нас рухатися. Наша спочатку невелика справа переросла у
Коли наш батько нам через 15 років зателефонував, і попросив про зустріч, мама була проти, щоб ми йшли до нього. А коли вона дізналася про квартиру, то заявила, що якщо ми приймемо цей подарунок від тата, то вона від нас відмовиться
Життєві історії 0
Наш батько знайшов собі іншу жінку і пішов в нове життя, а ми з сесрою-близнючкою і мамою залишилися у старому. Мама тоді багато плакала, ми з сестрою щойно

You cannot copy content of this page