Почула вона, уявляєш, що ми з чоловіком старшій доньці квартиру купуємо, хочемо на весілля подарувати – і заявила мені прямо: а де мені квартира? – розповідає мені далека родичка наша 55-річна Ніна. – Я їй кажу – а тобі, Лідо, навіщо квартира вже? Ти живеш зараз з нами, на всьому готовому, ми повністю тебе забезпечуємо в усьому. А Світланка он скоро заміж виходить, дитинку чекає. Їй потрібніше зараз власне житло, бо оренду не витягнуть і самі велику суму так швидко не назбирають. Це раз, і потім – що взагалі за постановка питання така: якщо їй купуєте, то і мені давайте? Це що, обов’язок такий у нас з татом? Мені взагалі не сподобалася така постановка питання до нас в такому віці: «а де мені?»
У Ніни з чоловіком – дві дочки.
Старшій, Світлані зараз, майже 33 роки, вона дійсно чекає малюка і виходить заміж. Майбутній зять, що називається, став у нагоді – і тещі, і тестеві він дуже подобається.
Хлопець спокійний, веселий, працьовитий, добру натуру має, самостійний, і видно, що наречену, доньку їх, дуже кохає.
Ніна з чоловіком дуже радіють, адже донька довго засиділася, їй майже 33, а заміж ніхто за цей час і не кликав.
Батьки хочуть зробити молодим на весілля такий хороший сюрприз – подарувати власну квартиру.
Світлана про подарунок поки сама навіть не знає.
Разом з нареченим вони зараз живуть на орендованій квартирі, але договір оренди там закінчується, і подарунок буде дуже до речі, тим паче, що скоро дитинка у них буде, а це які великі витрати зараз у наш час.
Та й взагалі, квартира в подарунок – це завжди до речі, сміється Ніна і дуже тішиться, що купуватимуть Світлані житло.
Батьки поспішають оформити всі документи на цю квартиру ще до весілля – зять, звичайно, людина чудова, але життя зараз таке, що треба бути готовими до всього.
Нехай у дочки буде дошлюбне майно, все-таки їй тепер треба буде думати не тільки про себе, а й про дитину.
А там буде видно, життя зараз непередбачуване, і хто його знає, як там складеться у них з чоловіком доля, а квартира в будь-якому випадку залишиться доньці і дитяті її, так вони точно нічого не втрачають зовсім.
Цю метушню з документами і оформленням нової квартири для її старшої сестри випадково побачила і почула молодша дочка, Ліда.
І замість того, щоб порадіти за свою єдину рідну старшу сестру, тут же задала батькам меркантильне, хоча цілком зрозуміле, на перший погляд, питання, яке розізлило Ніну:
«А чому тільки Світлані, мамо, а де мені квартира?»
Ліда – студентка останнього курсу, живе з батьками, не працює, на повному їх забезпеченні зараз сидить.
Ну, літні підробітки на забаганки з подружками – це ж не береться до уваги.
У Ліди є все, що потрібно для життя.
Окрема кімната в трикімнатній квартирі – раніше вони жили там з сестрою, зараз сестра вже третій рік як з’їхала до нареченого, і Ліда залишилася повноправною господинею цілої великої кімнати.
Холодильник, повний смачної їжі, про що подбали батьки за гроші свої, шафа, запакована одягом під зав’язку, всі необхідні гаджети, літні поїздки на море.
– Тобто живе вона в нас, як принцеса, і гадки не має де це все береться! – жаліється Ніна. – Ні турбот, ні проблем! Аж до того, що навіть в її кімнаті я ще й зараз можу поприбирати, коли бачу, що там не прибрано давно, чи постіль змінити, коли Ліда зайнята. Палець об палець ніде не вдарила вона, особливо, ніколи не перетрудиться, не знаю в кого вона така вдалася. Зате тут зрозуміла, уявляєш? Так таким це було сказано тоном ще. Обділили її, бідолаху, бачте!
Квартира молодшій доньці, Ліді, вважає мати, поки абсолютно не потрібна. Навіщо? Їй навчатися потрібно, інститут закінчувати, захищати диплом. Краще все-таки робити це під батьківським контролем.
Ось закінчить інститут, почне працювати, знайде собі хлопця, збереться заводити сім’ю.
– І тоді ви теж їй квартиру купите на весілля? – запитала я у знайомої.
– Подивимося, як життя у нас далі складеться, – ухильно відповіла вона. – Взагалі-то ми з чоловіком не олігархи, щоб постійно квартири купувати і дарувати. Ми цю ледь оплачуємо, в борги влізли, не знаю тепер, коли розплатимося.
– Тоді виходить, що Ліді сподіватися нема на що?
– Ну ось нехай вона спочатку збереться заміж, потім подивимося, зараз важко передбачити щось – неохоче відповідає Ніна. – Звідки я знаю, що і як у нас з батьком буде через кілька років? Постараємося щось придумати, але я ще нічого не планую. Тоді буде видно! Але вона й з нами з сім’єю може жити, у нас місця вистачить для них, як що що.
Мати вважає, що вона права, вона хоче допомогти тій дитині, яка сама в житті щось хоче досягнути.
А Ліда ображається, адже вважає, що дітей ділити не можна, якщо й купувати щось, то обом, щоб не робити їх ворогами і ділити все потрібно порівно.
Але хіба можуть батьки дві квартири купити одночасно? Хіба це нормально в них доньці випрошувати для себе житло?
Фото ілюстративне.
